Організаторка конференції - дослідниця Лозанського університету Анастасія Шевченко зізналася, що захід вдалося організувати за кілька місяців, а охочих взяти у ньому участь виявилося дуже багато.

«Коли я приїхала у Швейцарію, зустріла тут багатьох колег й запропонувала провести семінар з модерної історіографії України для наших швейцарських колег. Я побачила, що у Швейцарії існує запит на отримання інформації щодо України, тому у нас виникла ідея провести конференції науковців», - зазначила Анастасія.

За її словами, фінансування для проведення наукової конференції допоміг знайти професор Лозанського університету Бела Капоссі, який підтримує українських вчених і науковців. Серед організаторів конференції – Лозанський університет та  Політехнічна федеральна школи Лозанни.

Спочатку планувалося зробити невелику конференцію на 15-20 доповідачів, однак організатори отримали понад сотню заявок. Це говорить про актуальність та перспективу швейцарсько-української співпраці у науковій площині.

Конференцію відкрив український історик та публіцист, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету, почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ярослав Грицак з онлайн-доповіддю на тему «Війна та історія: як сучасна війна може вплинути на історичні праці?»

Ректор Лозаннського університету Фредерік Герман зазначив, що для наукової спільноти Швейцарії початок повномасштабної збройної агресії російської федерації на території України у лютому 2022 року став шоком. Тому університет зосередився на галузевій допомозі України за чотирма напрямками.

«Перший напрямок – ми почали приймати українських науковців, другий — приймати українських студентів. Третій полягав у тому, щоб скоординувати роботу всіх професорів в університетських приміщеннях. І останнє – розмістити науковців, щоб забезпечити ефективність їх роботи», - зазначив Фредерік Герман. 

Наразі, за його словами, університет прийняв 60 українських студентів. Багато з них відвідують мовні й інші курси, щоб швидше інтегруватися до швейцарської студентської спільноти. У Лозанському університеті планують продовжувати будувати ще більше місточків для поєднання України та Швейцарії в науковій площині. 

Швейцарські представники визнають, що після війни значно розширилися зв’язки між Лозанським університетом та українськими вишами. Під час окремої панелі були представлені культурні проєкти українських науковців у Швейцарії: Letters from Ukraine, Saving cultural heritage in Ukraine та інші.

Посол України у Швейцарії Ірина Венедиктова

Посол України у Швейцарії Ірина Венедиктова закликала під час конференції наукову спільноту об’єднати свої зусилля для всебічної допомоги українцям, які захищають Україну і всю Європу на фронті: «Ми повинні робити усе можливо для тих, хто сьогодні на передовій, ми не можемо забувати про них. Тут ви отримуєте нові знання, навички, але, будь ласка, не забувайте про людей на передовій, хто зараз в Україні»

Ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський презентував діяльність закладу під час війни, розповів про гуманітарну допомогу від іноземних фундацій, а також поділився досвідом релокації університету до Івано-Франківська. Своєю чергою ректор Лозанського університету висловив захоплення стійкістю херсонських науковців через надзвичайну складність процесу релокації вишу.

Впродовж цього року ситуація змінилась і для наукової спільноти у Швейцарії. Зокрема з’явились програми підтримки науковців та реалізації їх досліджень, дві найбільші з яких SAR та SNSF.

Scholars at risk network (SAR) - це глобальна мережа, що сприяє розвитку свободи думки й захищає вчених, яким загрожує обмеження свободи. Scholars at Risk співпрацює з глобальною мережею вищих навчальних закладів по всьому світу, організовує тимчасове працевлаштування й стажування вченим, яким загрожує конфлікт або війна, у закладах глобальної мережі SAR. Також фахівці мережі надають науковцям консультації та кар’єрну підтримку.

Інша потужна інституція, яка підтримує фінансово науковців  - Швейцарський національний науковий фонд (SNSF) SNSF фінансує галузеві дослідження в університетах – від фізики до медицини та соціології. Разом із партнерами інституція відіграє ключову роль у формуванні наукових досліджень у Швейцарії.

Швейцарські наукові інституції організували підтримку для українських науковців у Швейцарії безпосередньо. У березні 2022 року SNSF разом із SAR надали 9 млн швейцарських франків, що дозволило близько 100 дослідникам з України продовжити роботу у швейцарських університетах до весни 2023 року. Програма була продовжена ще на один рік – нею скористалися трохи менше ніж 90 українських науковців.

Виступи конференції доповідачів були розділені на шість тематичних секцій:

• Наративи української історії, Російсько-Українська війна та деколонізація українських студій. 
• Будівництво мостів: панельна дискусія про становище української академії.
• Українські студії у Швейцарії: проєкти та перспективи.
• Радянське та пострадянське минуле у філософських та соціологічних дослідженнях. 
• Інтелектуальна історія та виклики війни.
• Новітні дослідження Української археології.