Що мотивує юних науковиць на проєкти та яких результатів вдалося досягти?

Про ліки проти «весняних» захворювань — проєкт Валерії Піхулі

Юна дослідниця з’ясувала, наскільки зараз популярні природні засоби для лікування від застуди, провівши опитування серед мешканців свого міста . А ще створила та поширила пам’ятки з науково доказовими фактами про фітопрепарати та протизастудні лайфхаки. Свій проєкт дослідниця представила на Конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів — членів МАН у 2023 році.

Вивчивши доказову інформацію на цю тему у наукових джерелах,  дівчина створила дві пам’ятки: про користь і шкоду фототерапії та про те, як уберегтися від сезонних захворювань. У першій розповіла про властивості найпоширеніших лікарських рослин, як-от ромашки, чебрецю чи шипшини. А в другій записала 7 корисних дій, щоб не захворіти навесні чи восени, наприклад: гуляти на свіжому повітрі, пити рослинні чаї.

Проблема перелітних птахів в екооповіданні Софії Галаур

Дівчина написала коротку розповідь, засновану на реальних подіях з її життя та наукових фактах про нищівний вплив російсько-української війни на довкілля. Зі своїм твором здобула срібло на національному етапі Олімпіади геніїв у 2023 році в категорії «Креативне письмо».

«Я написала твір, щоби звернути увагу людей на екопроблеми, які створює війна. Вона згубна не тільки для людей, а й для довкілля. І мені дуже хотілося привернути увагу іноземців до того, що відбувається в Україні. Важливо, щоб вони допомогли зупинити росію»,  — зазначила Софія у своєму інтервʼю для МАН-медіа. 

Вона використала порівняльний аналіз екологічної ситуації у Франції та України. Одна з ластівок, персонажок її твору, розповідає про екопідходи французів: вони зменшують кількість авіаперельотів і створюють електростанції, які працюють на відновлюваних джерелах енергії. А ластівка з України розповідала, як росіяни нищать нашу планету: про викиди в море від затонулих кораблів, забруднення повітря снарядами, можливий вибух на атомній електростанції.

Про повені та зневоднення річки Інгул — дослідження Катерини Терлецької

Дівчина дослідила, як зміни клімату та людська діяльність впливають на кількість води в річці Інгул у її рідному селищі. Зі своїм проєктом Катерина здобула перемогу на обласному етапі Конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів МАН у 2023 році.

Колись річка була повноводною — нею ходили катери, зараз на її притоках створили греблі, штучні ставки, тому Інгул більше не наповнюється водою звідти. Тепер річку  підживлюють лиш дощі й талий сніг. Однак наразі змінився клімат: зараз бракує опадів для наповнення річки, тож улітку вона пересихає.

А коли росіяни підірвали Каховську ГЕС, Інгул розлився, затопив городи. Пізніше вода зійшла. 

«Ми хотіли цей проєкт популяризувати й на рівні громади, щоб результати побачили якомога більше людей і серйозно поставились до проблеми. Але почалася повномасштабна війна, і людям на Миколаївщині тепер не до мого проєкту, на жаль», — зазначає Катерина.

Проте проєкт мав практичне продовження —  громада збиралася, аби  поприбирати сміття  поблизу Інгулу та приток, а дівчина і надалі опікується чистотою прибережних зон. 

Повні історії героїнь — за посиланням. 

Фото: МАН-медіа