Швейцарський уряд долучається до реформування освіти, допомагаючи як з фінансуванням, так й інформаційно, позаяк швейцарська старша школа та профільна освіта є взірцем для багатьох освітніх систем світу. Україні теж є чому повчитися.

Упровадження профільної середньої освіти в Україні передбачає створення мережі закладів профільної середньої освіти, оновлення інфраструктури, розробку нового сучасного змісту освіти, запровадження нової моделі організації навчального процесу, посилення кадрового потенціалу. 

Перший етап підготовки Стратегії реформування старшої школи

Аби ці зміни були вдалими, потрібно провести прискіпливу ревізію та аналітику наявних в країні освітніх ресурсів. З цього  і почали підготовку до реформи ще 8 місяців тому за підтримки Швейцарії за проєкту DECIDE.

9 квітня 2024 року понад 400 освітніх експертів, зокрема керівників органів управління освітою, освітян, голів територіальних громад, міжнародних проєктів та програм, громадських організацій, мали змогу дізнатися про перші результати  аналітичної роботи МОН та DECIDE та обговорити отриману інформацію на стратегічній сесії. 

На події були презентовані результати:

• комплексного дослідження передумов розвитку профільної середньої освіти в Україні, яке охоплює питання кадрового потенціалу, змісту та якості освіти, фінансування та освітньої інфраструктури;
• прогнозного оцінювання чисельності та статево-вікової структури населення;
• підходів до формування перспективної мережі академічних ліцеїв і професійних коледжів.

Усі учасники стратегічної сесії долучилися до формування візії профільної середньої освіти та стратегічних цілей реформи.

Андреас Хубер, директор програми співробітництва посольства Швейцарії в Україні, наголосив, що навіть під час війни необхідно говорити про майбутнє, нагадав про підтримку Швейцарією України з 2009 року, допомогу у відбудові укриттів у школах і нещодавно відкриту підземну школу у Харкові, і підкреслив тісний зв’язок між реформами децентралізації й освіти: 

«Ми впевнені, що децентралізація — це ключ до спроможностей України щодо витривалості реформи. Тому що життя насправді починається з громад, і саме через децентралізацію Швейцарія підтримує реформу освіти під час війни. Ми сприяємо всім зусиллям, які направлені на покращення освіти, і щоб навчальний процес був якісним».

Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, підкреслила, що створення якісної та доступної профільної середньої освіти має продовжуватись попри війну, оскільки діти ростуть, вони не можуть чекати, а мають вчитися в рамках НУШ (Нова українська школа) — реформи, що стартувала 7 токів тому.  Окрім того, це може сприяти поверненню дітей з-за кордону, вважає пані Полторак.

«Попри всі виклики війни та економічні складнощі, ми розуміємо, що можемо не мати іншого, більш сприятливого, часу для впровадження реформи. Учні, які зараз навчаються у 6 класі, у 2027 році підуть до 10 класу «Нової української школи» незважаючи ні на що. І наше завдання, щоб вони пішли в сучасну школу, у якій їм буде цікаво вчитися і розвиватися. Це не перша стратегічна сесія в рамках реформування профільної школи. Протягом року проводились експертні сесії з понад 400 провідними експертами, і ніхто з них не сказав, що не треба впроваджувати реформу. Якщо ми вчасно і якісно створимо всі необхідні передумови для розвитку профільної середньої освіти — це дасть можливість закласти  основи для відновлення нашої країни. І ми впевнені, що всі разом, що знайдемо рішення для кожної дитини, яке дозволить їй залишитися в Україні й будувати тут своє майбутнє», — зазначила Валентина Полторак.

Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти й науки України, у своєму виступі детально зупинився на основних завданнях реформи та дорожній карті її впровадження.

«Для мене головні проблеми у профільній середній освіті, зокрема, у закладах загальної середньої  освіти (ЗЗСО), — це відсутність вибору в старшокласників. Коли є вибір — дитина вчиться брати на себе відповідальність. Іншою, не менш важливою, проблемою в сучасній освіті є нерівність між сільськими й міськими учнями, яку ми маємо подолати», — наголосив заступник міністра освіти й науки.

Дмитро Завгородній розповів, що у 2029-2030 навчальному році в Україні вперше розпочнеться етап, коли учнів зі шкіл буде випускатися більше, ніж вступати в академічні ліцеї, бо випускним буде вже не 11, а 12 клас. Але через демографічну кризу очікується зменшення кількості учнів.

За сценарієм Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи НАН України кількість населення у 2036 році зменшиться з 31,7 млн осіб у 2023 році до 27,6 млн осіб у 2036 році. І це теж треба враховувати, плануючи мережу освітніх закладів в рамках реформи старшої школи.

Тож у міністерстві зараз зосереджуються на плануванні мережі закладів освіти, яка має враховувати і освітні, і демографічні зміни. Під особливою увагою — освітні заклади в сільській місцевості.

Роль Швейцарського уряду та проєкту DECIDE

Пан заступник міністра МОН України дав коментар для нашого видання, в якому підкреслив, наскільки важливою є допомога Швейцарського уряду та проєкту DECIDE: 

«З DECIDE у нас багато спільних проєктів. Наше знайомство почалось зі створення  Всеукраїнської школи онлайн, яку вони підтримували на початку пандемії. 

Зараз у нас дуже серйозні партнерські відносини та багато спільних проєктів. Один з яких стосується саме реформи професійно-технічної, профільної освіти.

Велику допомогу ми отримуємо від Цюрихського університету, який співпрацює з DECIDE. Він має велику базу даних щодо профорієнтації, career guidance тощо. Йдеться про проєкт на 2 мільйони франків. Половина бюджету піде на інфраструктурну складову, зокрема на створення майстерень, де можна проводити заняття профорієнтаційні з різних професій.

Але наразі найбільша допомога Швейцарії та DECIDE пов'язана зі стратегією реформування старшої профільної школи. Завдяки партнерам, зокрема, став можливий і цей захід. Вони взяли на себе фінансування усієї аналітичної складової, брали безпосередню участь у моделювання мережі навчальних закладів профільної освіти, а Інститут демографії зробив демографічний аналіз саме на замовлення DECIDE».

Пан Завгородній також зауважив, що в рамках співпраці передбачені десятки стратегічних сесій щодо реформи зі всіма стейкхолдерами, щоб вони були залучені в розробку стратегії та її впровадження. Всю роботу, в контексті цього підготовчого етапу, а також щодо пілотування реформи старшої профільної школи буде проведено за підтримки Швейцарського уряду та DECIDE.  

Окремі результати дослідження в рамках підготовчого етапу реформи

Дмитро Ливч, партнер компанії CIVITTA, презентував комплексне дослідження передумов впровадження профільної середньої освіти в Україні. Метою дослідження був аналіз поточного кількісного складу учнів, мережі й фінансування закладів освіти та вивчення міжнародного досвіду задля розроблення рішень щодо програмної частини стратегії.

Зокрема, Дмитро Ливч розповів, що нині в 4-6 класах навчаються 1,2 млн осіб. Саме ці діти у 2027-2030 років будуть вчитися в ліцеях академічного чи професійного спрямування. Але з огляду на поточну демографічну ситуацію, кількість учнів у профільній середній освіті буде скорочуватися, починаючи з 2030 року, і це важливо врахувати під час планування мережі навчальних закладів.

За даними дослідження проєктна потужність закладів загальної середньої освіти становить 5,72 млн осіб, що на 1,75 млн перевищує кількість учнів. Заклади наповнені приблизно на 70%. За словами Дмитра Ливча, проблема полягає у їхній нерівномірній наповнюваності. Наприклад, у закладах Тернопільської та Черкаської областей навчається 53-57% учнів від проєктної потужності шкіл, тоді як Київська та Волинська області мають найвищу наповнюваність – 78-83%. У закладах професійної та професійно-технічної освіти ситуація аналогічна. Гуртожитки наповнені на приблизно 55%, що може бути потенціалом для подальшого використання цієї мережі у межах реформи.

Іншим викликом, за словами експерта, є підвищення престижу майбутніх професійних ліцеїв. Станом на сьогодні тільки 35% учнів (у країнах ЄС цей показник становить 50-70%) після закінчення 9 класу обирають продовження навчання у закладах професійно-технічної або фахової передвищої освіти. Проте запит на спеціалістів з огляду на потребу у відновленні країни зростає, і, відповідно, державі необхідно готувати більшу кількість фахівців робітничих професій.

 Є ще одна проблема: 

«Існує тенденція, що лише 43% випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти працюють за своєю професією. Причиною цього може бути те, що випускники не хочуть влаштовуватись за тією спеціальністю, за якою навчалися, або обрана професія не відповідає потребам ринку, адже запити й потреби ринку швидко змінюються з огляду на розвиток технологій, інновацій та потреб воєнного часу. Тому треба приділяти більше уваги ретельному регіональному замовленню», — наголосив Дмитро Ливч.

Наступний етап розробки Стратегії впровадження реформи профільної середньої освіти розпочнеться з громадських обговорень у регіонах України.