Це найбільший конкурс наукових проєктів на Африканському континенті, в якому взяли участь 300 учасників із 40 країн.

Українські юні МАНівки вибороли два золота: за інноваційний матеріал і власну теорему. 

Софія Козинець і її інноваційний композитний матеріал

Дівчина створила епоксидний композит із наповнювачами — інноваційний матеріал, який можна використовувати в медичній, побутовій чи промисловій сферах. 

Софія презентувала наукову роботу з дослідження епоксидних композитів (епоксидної смоли) і рослинними наповнювачами. Ці композити можуть мати різну форму залежно від практичного застосування. Їх наповнювали рослинними рештками, адже це здешевлює процес виробництва. 

«У проєкті ми з науковим керівником використали 7 наповнювачів. — розповіла винахідниця в інтервʼю МАН-медіа. «Один із них, целюлозний, створювали лабораторно, інші — це найпоширеніші рослинні залишки. Наприклад, використовували каву та какао: цю сировину можемо отримувати від кав’ярень чи ресторанів та створювати екоматеріали, які необхідні людству в медицині, екології чи будівництві».

Цей матеріал після додаткових досліджень, зауважила дівчина, окрім всього іншого, може стати замінником титанових протезів — такі операції вже проводили у світі. В Україні наразі велика потреба у протезах як для воїнів та цивільних, що постраждали від війни.

 Софія Манько і її власна теорема 

Дівчина не лише вивела нові доведення теореми Морлея — дослідила випадки, які раніше не розглядалися, а й  сформулювала власну теорему. 

Софія помітила, що теорема Морлея не має доведень, які могли б зрозуміти школярі, — усі вони потребують складних обчислень. Тому вирішила довести теорему методом, зрозумілим для однолітків.

«У процесі доведення я довго обирала методи: не можна було повторювати когось чи використовувати матеріали, які вивчають на старших курсах університету, — розповіла науковиця. — Я доводила власну теорему методом підбирання: пробувала щось одне, бачила, що не підходить, пробувала інше». 

У теоремі Морлея для утворення внутрішнього трикутника треба поділити кожен кут трикутника на три рівні частини. Але Софія хотіла довести більш загальний випадок, щоб не потрібно було так ділити кут. 

«Я багато креслила, щоб наочно побачити можливі розв’язки, використовувала методи аналітичної геометрії та візуалізацію за допомогою власного програмного забезпечення мовою Python», — ділиться дівчина. І врешті вона досягла результату., за який і отримала золото на «I-FEST». 

Повні історії героїнь — за посиланням.