Перші роки

Згідно хронік, Ольга народилася приблизно у 894 році. Існує кілька версій щодо її походження. Деякі історики вважають, що вона була дочкою Віщого Олега і успадкувала його дар передбачення. Інші висувають гіпотезу, що її батьком був князь Аскольд. А ще за однією версією вона має скандинавські корені і її справжнє ім'я - Хельга.

У 903 році Ольгу віддали заміж за Ігоря, сина Рюрика, майбутнього великого князя, якому на той момент було 25 років. Легенда розповідає, що Ігор та Ольга випадково зустрілися у лісі, де молодий князь полював. Його вразили розум, краса і незалежна поведінка Ольги.

Життя з Ігорем

Ігор став повноправним правителем Київської Русі у віці 35 років. Ольга була його вірною та люблячою дружиною. Їхнє взаємне кохання породило Святослава, якому судилося стати одним з наймогутніших князів Київської Русі, який в був відомий під іменем Святослав Сміливий. Ігор часто залишав дім, щоб брати участь у воєнних походах, в ці періоди Ольга брала участь у керівництві державою на себе. Ігорю доводилося боротися з різними племенами, які мали коритися центральній владі, збирати данину, упокорювати бунтівників. Серед них були іі древляни, які не хотіли коритися Києву і прагнули бути окремим князівством.

Князь Ігор загинув у битві з древлянами у 945 році, після чергової спроби стягнути з них дань. Ольга чекала, коли її чоловік повернеться з війни, але не дочекалася. Княжа дружина, частина якої змогла повернутися до Києва, принесла звістку про загибель князя і передали Ользі його меч. Древляни, як свідчать перекази, вчинили з Ігорем Рюриковичем дуже жорстоко – прив’язали його ногами до двох зігнутих дерев, а потім відпустили. Князя розірвало навпіл.

Малому князю Святославу Ігоровичу тоді було лише три роки, а відтак княгиня Ольга стала фактичною правителькою Київської Русі, регенткою при синові. Це був безпрецедентний випадок на ті часи. Жінки тоді не могли правити державами. Але війська Ігоря прийняли її новий статус і високо цінили її сильну волю, розум та мудрість. І не в останню чергу, через те, що вона змогла упокорити древлян.

Помста Ольги древлянам

Кровна помста - закон тих часів, який Ольга виконала з особливою жорстокістю. Хроніки розповідають про винахідливу помсту Ольги древлянам, яка складалася з чотирьох етапів.

Відразу після смерті Ігоря древляни вислали послів до Ольги, пропонуючи їй одружитися з їхнім князем Малом. 20 послів прибули до Києва на човні. Ольга наказала своїм людям перенести човен з древлянами на свій двір і кинути його у глибоку яму, яка була заздалегідь викопана. Посланців древлян поховали там заживо.
Потім Ольга зажадала від древлян, щоб ті вислали найблагородніших і найвпливовіших послів. Древляни, які прагнули домовитись, які, скоріш ща все, просто не знали, що трапилось з першими посланцями, погодилися на її вимогу. Однак, це було не найкращим їх рішенням: послів спалили заживо у лазні, коли вони милися, готуючись до зустрічі з княгинею.
Після цих подій княгиня на чолі невеликої військової дружини відправилася на землі древлян, щоб провести традиційний похоронний обряд на могилі князя Ігоря - тризну. Там вона зустрілася з черговими представниками древлян, які брали участь у тризні за традиціями того часу. Але вони занадто багато пили, бо служники Ольги наливали їм, не стримуючись. І швидко заснули, Ольга наказала забити їх до смерті. Літописи повідомляють, що того дня було вбито 5 000 древлян.

Після розправи, у 946 році Ольга знову відправилася до земель древлян зі своїми військами. Древляни поховалися в своїй столиці - місті Іскоростені (зараз це м.Коростень на Житомирщині), що мало міцні оборонні укріплення. Ольга знову використала свій геніальний розум, щоб обдурити ворогів. Вона пообіцяла їм відступити, якщо від кожного будинку з Іскоростеня отримає голуба як дань. А коли княгиня отримала птахів, то наказала прив'язати до ніг кожного з них жевріючі дерев'яні скіпки і випустила голубів на волю. Птахи інстинктивно повернулися до своїх осель, і дерев’яне місто запалало. Іскоростень згорів дотла. Після перемоги Ольга пройшла через усі землі древлян, накладаючи дані на усіх і кожного. І утвердила там свою владу.

Хрестини Ольги

Вважається, що княгиня Ольга стала першою правителькою Київської Русі, яка прийняла християнство, тоді як її воїни і народ залишалися язичниками. Ольга бажала об'єднати людей за допомогою великих ідей і вирішила, що християнська релігія може бути гарним вибором. Крім того, вона розуміла, що потребує нових зв'язків, щоб зміцнити свою владу і отримати підтримку від інших могутніх держав. Тому в 955 році Ольга відвідала Константинополь. Там вона була охрещена і отримала християнське ім'я Єлена. З цією подією повязана цікава легенда. Візантійський імператор Костянтин VII Порфірогенет був так зачарований видатною особистістю та красою, що вирішив зробити Ользі пропозицію руки та серця. Але Ольга була язичницею, тому це було неможливо. Рішення було очевидним: Ольга повинна стати християнкою. Княгиня погодилася, і сам Костянтин здійснив церемонію її охрещення. Однак розумна Ольга, яка не планувала одружуватися з імператором, заявила, що вони не можуть стати чоловіком та дружиною, оскільки вона його хрещена донька. Імператор, вражений її хитрістю, подарував Ользі цінні дарунки і відправив додому. Таким чином, княгиня Ольга досягла своєї мети: Візантійська імперія дізналася про Київську Русь і почала підтримувати її. Той факт, що Ольга стала християнкою, став гарантією прихильності імператора.

Правління та досягнення Ольги

Період правління Ольги став переломним моментом в історії Київської Русі. Країна мала добре організовану владну структуру і почала інтегруватися в політичну систему християнського світу. Ольга будувала монастирі та церкви в Київській Русі, сповідувала християнство, налагоджувала зовнішньополітичні зв’язки. Згодом християнська церква визнала її святою та канонізувала. Нестор-літописець у своєму літописі «Повість временних літ» згадував її як передвісницю християнської доби в Київській Русі та називав її "Прозора зоря".
Перелік досягнень Ольги в період її правління дуже довгий. Вона точно визначила території, з яких збирали дані, встановила місця для зберігання зібраних даней та центральні пункти управління. Власне, модна сказати, що вона започаткувала першу податкову систему і новий тип державного управління, зокрема, фінансового.

Ольга приділяла багато уваги розвитку, оздобленню та обороні Києва: побудувала нову резиденцію "Ольгин двір" з кам'яною вежею, дерев'яною християнською церквою та системою надійних укріплень у столиці. Внутрішньополітичні заходи, вжиті Ольгою, допомогли об'єднати колишні племінні землі в одну могутню державу.

Що стосується зовнішньої політики, Ольга віддавала перевагу дипломатії. У 957 році вона уклала угоду з Константином VII Порфірогенетом, згідно з якої вона вислала своїх воїнів на допомогу Візантійській імперії в її війнах з арабами, скандинавами та болгарами. Вона також зробила першу спробу встановити дипломатичні зв'язки з Західною Європою. У 959 році вона відправила послів до німецького імператора Отто I з проханням призначити єпископа для християнізації Київської Русі. Однак християнська місія німецького єпископа Адальберта, що відбулася в 961-962 роках, стала невдачею. Ольга справді бажала християнізувати свій народ, але не змогла досягти цієї мети. Лише її онук Володимир охрестив Русь у 988 році.

Княгиня Ольга померла близько 969 року, зробивши великий внесок розвиток Київської Русі у Х столітті та перетворення її у могутню державу. Ця хоробра та мудра жінка зуміла не лише зберегти владу в своїй країні, але й посилити її та загалом покращивши імідж Київської Русі у всьому світі.

Джерело фотографій: Google зображення, Taras Verkhovynets / shutterstock.com. Усі фотографії належать їх законним власникам.