Росія присвоює славу відомих українців навіть якщо вони народилися і виросли за кордоном, в родинах емігрантів різних хвиль. Часто і київські князі та князівни раптом стають “російськими”, хоча тоді не існувало навіть Московії. Тож ця добірка цікавих фактів про відомих українців - це не лише про нашу пам'ять, а певною мірою, про відновлення історичної справедливості.
Князі та Королеви
Володимир Великий - вікопомний Князь Київський
Він змінив історію України-Русі, заклав основи могутності цієї держави. Він був язичником, що прийняв християнство, і цим сам визначив цивілізаційний шлях Русі. На його рахунку - багато воєнних походів та примноження земель, чимало зусиль з перетворення їх у могутню середньовічну державу - найбільшу у тогочасній Європі.
Володимир провів адміністративну реформу, віддавши правління у різних князівствах своїм 12 синам, що сприяло єдності та міцності держави.
Ввів обіг монету, на якій, до речі, з’явився герб - Тризуб, який наразі є державним гербом України.
Розбудовував міста, відбивав набіги печенігів, укріпивши кордони за допомогою системі валів, які називали Змієвими, побудував пишну Десятинну церкву…
Князь Ясне (Красне) Сонечко, як його називали у літописах, був бастардом Святослава, сина легендарної Княгині Ольги. Його матір’ю була полянка - представниця знатної київської сім'ї, що виконувала роль ключниці при дворі. Тож він - українець по крові, а не лише по місцю народження та правління. Попри незаконність свого походження, Володимир зміг відвоювати своє право на престол та стати справжнім державником і улюбленцем народу, який недарма назвав його Ясним Сонечком.
Росія наполегливо намагається присвоїти київського князя собі. Зокрема, незадовго від початку повномасштабної війни, там навіть звели великий монумент - пам'ятник Володимиру Великому. Цей новобуд мав би довести, що руський князь має стосунок до тих місць, яких не існувало на карті, в часи, коли Володимир успішно відбудовував Давньоруську державу.
Анна Ярославна - королева Франції
Анна - донька Ярослава Мудрого, сина Володимира, при якому Русь досягла найбільшого свого розквіту.
Ярослава називають “тестем Європи”, позаяк одним з головних дипломатичних підходів великого державника було укладання вигідних шлюбів.
Анна Київська завдяки зусиллям батька одружилась з Генріхом І та стала королевою Франції. Подейкують, що перше враження Ганни про короля та французький двір було не надто гарним. Навіть сам король був неписьменним і амість підпису ставив хрестика.
Розумна і добре освічена князівна, що знала багато мов та була дуже ерудованою жінкою, швидко стала важливою особою у політичному житті Франції. Король Генріх I зробив її співволодарем, вона підписувала важливі політичні документи разом з ним. Це було унікальною ситуацією для того часу. Крім того, Анна була єдиною жінкою в Європі, яка обмінювались листами з Папою Миколаєм II. Це теж було справжньою сенсацією у ті часи.
Київська княжна привезла у Францію частину бібліотеки свого батька, почала впроваджувати писемність при французькому дворі та започаткувала школи.
Її син Філіп став наступним королем Франції після смерті Генріха. Анна і тоді залишалась впливовою і допомагала синові утверджуватись на престолі.
Наша княгиня стала засновницею щонайменше двох європейських династій – Бурбонів і Валуа, її кров тече й у жилах британської династії Тюдорів.
Єлизавета Ярославна - королева Данії та Норвегії
Про старшу доньку Ярослава Єлизавету є значно менше інформації. В руських літописах згадок про неї не знайдено. Проте красива оповідь про сватання до Єлізавети норвезького конунга Харальда та про їхнє одруження містять скандинавські саги. Звідти відомо, що Харальд Суровий приклав чимало зусиль, щоб отримати право на руку і серце Єлизавети, яку нормани називають Еллісів.
Вона стала королевою Норвегії після того, як її чоловік зміг відвоювати своє право на престол. Історики свідчать, що через деякий час Харальд Суровий взяв собі другу дружину. Його пристрасне кохання до Еллісів тривало не все життя, попри початкову закоханість.
Після того, як він загинув у бою, Єлизавета, за однією з версій, одружилась вдруге. Вона вийшла заміж за данського короля Свена II Естрідсена, з яким Харальд воював за престол Данії близько 20 років. Виходить, Харольд так і не став данським королем, а його вдова і наша князівна змогла стати королевою цієї країни.
Конструктори та Програмісти
Від прадавніх часів перейдемо до значно ближчих - до часів науково-технічного прогресу, в якому українці змогли відіграти значущу роль на світовому рівні.
Ігор Сікорський - авіаконструктор світового значення
Ігор Сікорський — конструктор важких багатомоторних літаків, першого бомбардувальника, пасажирського літака «Ілля Муромець», трансатлантичного гідроплана та серійного гелікоптера одногвинтової схеми.
Він народився у Києві, у родині відомого психіатра Івана Сікорського - доктора медицини та громадського діяча. Закінчив київську гімназію, вчився в Київській політехніці, яка наразі носить його ім'я.
Потім, як це часто буває в імперії, поїхав працювати до Росії, де було більше можливостей професійно реалізуватися. Його пристрастю було авіабудування. І він багато чого встиг ще знаходячись в Російській імперії. Зокрема, бомбардувальники Сікорського відігравали значну роль у Першій світовій війні, а до початку більшовицької революції він створив близько 25 базових моделей літаків.
Більшовицький переворот Сікорський категорично не сприймав і тому на початку 1918 року втік з імперії зла за кордон. Спочатку до Великої Британії, потім до Франції, зрештою до США.
Там 5 березня 1923 року він заснував авіаційну фірму Sikorsky Aero Engineering Corporation. За період роботи в США Ігор Сікорський Створив 17 типів літаків і 18 типів гелікоптерів. Більшість з яких випускалися серійно.
Його фірма успішно функціонує донині, перебуваючи у складі американської військово-промислової корпорації Lockheed Martin – найбільшої у світі компанії військово-промислового комплексу.
Сергій Корольов - українець, що відправив людину в космос
Відомий вчений, конструктор космічних кораблів, основоположник практичної космонавтики народився у м. Житомир. Він прагнув бути авіаконструктором, тому теж перебрався до росії, де зміг завершити освіту та почати кар'єру. Проте у 1938 році його заарештували за “антирадянську діяльність” і на першому ж допиті у КДБ, (тоді НКВД) йому зламали щелепу. Потім Сергій Корольов пройшов випробування сталінським ГУЛАГом, був навіть приговорений до страти, проте доля зберегла йому життя.
За клопотанням відомого конструктора Туполєва, Корольова визволили з табора і він відразу ж узявся до розробки бомбардувальника. Робота на військово-промисловий комплекс була для Сергія можливістю працювати над реалізацією ідеї про освоєння космосу.
Юрій Гагарін перед зльотом поруч із Сергієм Корольовим
4 жовтня 1957 вперше в історії землян і завдяки відомому українцю був запущений штучний супутник. Через місяць на орбіту відправили другий супутник, на борту якого знаходилась собака Лайка. А 12 квітня 1961 року в космос полетіла людина.
Особа Сергія Корольова тривалий час була засекречена. Головний конструктор став відомим світові уже після смерті. Наразі росія наполягає, що український вчений насправді - російський і воліє не згадувати про катування та табірне життя генія космонавтики. Така позиція нікого не дивує. Проте ми маємо пам'ятати правду.
Із наших сучасників тут варто назвати співзасновника WhatsApp Яна Кума, програміста українського походження, який народився у місті Фастіві та співзасновника PayPal і віце президента з розробки в компанії Google Макса Левчина, котрий народився та до 16 років мешкав у Києві.
Мистецтво
Казимир Малевич - авангардист зі світовим ім’ям.
Малевич – один із засновників нових напрямків в абстрактному мистецтві – супрематизму та кубофутуризму. Найбільш відомий він своєю картиною “Чорний квадрат”. Проте його доробок значно ширший. Після періоду абстракції, митець повернувся до зображальності. В його доробку з’явилося багато картин на селянську тематику - він писав саме українських селян.
Знаковим є і те, що Малевич - єдиний митець, що доторкнувся до теми Голодомору, створивши цілу серію картин. Зокрема, на полотні "Де серп i молот, там смерть i голод" олівцем зображені три фігури, риси обличчя яких замiненi на серп i молот, хрест i труну.
Казимир Малевич народився в Києві. Він походив з сім’ї етнічних поляків, але в графі “національність” вказував, що він “українець”. Його дитинство проходило у різних місцях України, позаяк його батько мав таку роботу, що вимагала частих переміщень.
Професійне навчання Казимира розпочалося у Київській мистецькій школі Миколи Пимоненка, тут він отримав базові знання. До Москви він переїхав у 25 років, де продовжив навчання.
Російську мову почав вчити досить пізно. У сім'ї розмовляв польською, поза нею - українською. Свої наукові праці завжди писав українською, оскільки вона була його рідною.
Малевича теж, як і Корольова, свого часу КДБісти запроторили до катівні, намагаючись звинуватити у шпигунстві на користь Німеччини, але він встояв. Проте після цих випробувань, за короткий проміжок часу, він занедужав і у 1935 році помер на руках своєї молодої дружини-українки.
Його називають своїм поляки, що закономірно, бо він етнічний поляк, і росіяни, що невиправдано, але співвідносно з імперськими амбіціями цієї країни, яка звикла називати своїми усі доробки представників поневолених народів.
Іван Марчук - самобутній художник, геній сучасності
Іван Марчук - сучасний український художник, який увійшов до списку 100 найвидатніших геніїв сучасності за версією The Daily Telegraph.
Його унікальний стиль має назву “пльонтанізм”. Термін походить від українського діалектного слова "пльонтати", тобто "плести". І справді, його картини - ніби дрібно виплетені світи, що створені з тих самих ниток, що і Всесвіт.
Творчість Івана Марчука була у СРСР під негласною забороною понад 17 років. Його звинувачували у руйнуванні самих основ соцреалізму, а відтак Марчук знаходився під пильним наглядом КДБ. Через неможливість реалізуватися на рідній землі художник втік за кордон. Певний час він жив у Австралії, Канаді й США. Але у 2011 році повернувся в Україну.
Серж Лифар - танцівник, що відродив французький балет.
Киянин Сергій Лифар не раз наголошував, що походить з давнього козацького роду, Серед яскравих спогадів дитинства - гостини у дідуся, заможного землевласника, який зберігав пожовклі козацькі грамоти з восковими печатками.
Сергійко мріяв бути піаністом, але у юні роки отримав поранення руки під час протистояння з більшовиками. Парубку “пощастило” зростати у найбуремніші роки початку минулого століття з його війнами, революціями, боротьбою України за незалежність та змінами влади.
Через неможливість стати музикантом- віртуозом, Серж вирішив присвятити себе балету. Через ряд позитивних збігів, у 1923 році йому чудом вдалося виїхати до Парижа. Там він почав танцювати у театрі російського балетмейстера Дягілєва.
Наполеглива праця і вроджений хист Сергія дали результати. Його почали називати “новою легендою”.
Згодом Лифаря запросили на роль Прометея у Паризькій опері. Після тріумфального виступу, який вразив французьку публіку, йому запропонували очолити очолити балетну трупу «Гранд-Опера», у сподіваннях, що талановитому українцю вдасться відродити славу французького балету. Сподівання виправдалися. Лифар поставив у «Гранд-Опера» понад 200 балетних вистав і виховав 11 зірок балету, заснував у Парижі Інститут хореографії при Гранд-Опера, вів курс історії й теорії танцю в Сорбонні, був ректором Університету танцю, професором Вищої школи музики та почесним президентом Національної ради танцю при ЮНЕСКО.
Серед його друзів - Пікассо, Сальвадор Далі і Коко Шанель.
Серж хотів потрапити до України, але радянська влада не давала дозвіл на гастролі. Він лише раз приїхав до Києва як приватна особа, щоби провідати батьків на Байковому цвинтарі.
Сергій ніколи не забував, що він українець. - отримуючи орден Почесного легіону з рук Шарля де Голля у Версалі, Лифар відмовився від французького громадянства, заявивши: «Щиро вдячний, пане президенте, за вашу пропозицію. Але я ніколи не був і не буду французом, бо я українець і Батьківщина моя - Україна». На церемонії відомий українець був у вишиванці. А на своїй могилі заповідав написати “Серж Лифар. Із Києва”.
Останні роки життя, до речі, Сергій провів у Лозанні. Там наразі є його пам’ятник.
Серед відомих сучасних актрис, що мають українське походження, радо назвемо такі імена, як Міла Йовович, Віра Фарміга та Міла Куніс.
Акторки послідовно допомагають Україні та висловлюють співчуття співвітчизникам та рідній країні. З початком війни вони більш виразно підкреслюють своє походження.
Українські корені мають і такі відомі особистості, як Стівен Спілберг, Дастін Хоффман, а також Сильвестр Сталлоне та Ді Капріо (обидва мають одеське коріння). Нещодавно про своє українське походження заявила і Барбара Стрейзанд. Вона стала амбасадоркою United24 та отримала у дарунок вишиванку з тернопільським орнаментом і тоді повідомила, що її дідусь і бабуся родом з міста Бережани, що на Тернопільщині.
Це список відомих людей українського походження можна продовжувати і продовжувати.
Насправді, дуже важливо зараз для усіх українців, де б ми не були - згадувати, відновлювати пам'ять та історичну справедливість, аби більше і ніколи не забувати, хто ми є і ким ми маємо повне право пишатися.