Офіційні символи

Конференція складається з 26 кантонів, кожен з яких має свої офіційні символи, зокрема, прапор та герб.  Проте є і загальнодержавна символіка, яку поважають у всіх кантонах. 

Прапор Швейцарії

Це  унікальний  державний символ, позаяк  він квадратної  форми. Це один з двох квадратних національних прапорів у світі. Інший - у Ватикана. 

Швейцарський стяг - це червоне квадратне полотнище з білим прямим хрестом у центрі, кінці якого не досягають країв прапора. Він став державним  у 1889 році. 

За найпопулярнішою версією він походить від герба кантону Швіц (одного з трьох кантонів, що утворили Швейцарську конфедерацію в 1291 році, разом з Урі і Унтервальдом). 

Цікаве походження білого хреста. Виявляється, солдати, які воювали в битві при Лаупені 21 червня 1339 року, прикріплювали його до своїх обладунків, щоб відрізнятися від ворогів.

Цікаво, що українські воїни у нинішній війні з росією теж використовують білий хрест задля цієї ж мети. 

Державний Герб

Герб Швейцарії містить той самий білий  хрест, що і національний прапор, але він зображений в центрі червоного щита.

Герб, як і прапор,  є символом влади та  громадським знаком, що охороняється Законом про захист гербів.

Державний  гімн  Швейцарії 

Ще один державний символ - гімн. У Швейцарії  це  псалом Trittst im Morgenrot daher (Коли ранкове небо стає червоним) композитора Альберіка Цвіссіга та автора пісень Леонгарда Відмера. Показово, що у  гімні теж присутній червоний колір. 

Як церковний гімн мелодія використовувалася  до 1841 року, а вже тоді  її  поєднали з текстом Відмера.

У 1961 році Федеральна рада вирішила тимчасово використовувати швейцарський псалом як національний гімн у військових і дипломатичних цілях. А у 1981 році його  нарешті затвердили як  офіційний національний гімн. 

Цікаво, що першим швейцарським національним гімном був «Rufst du, mein Vaterland» («Коли ти кличеш нас, Вітчизно») Йоганна Рудольфа Вісса на мелодію британського національного гімну «Боже, бережи королеву».

Неофіційні символи 

Для більшості туристів неофіційними   символами Швейцарії будуть ті ж шоколад, сир, Альпи, а ще, можливо, нейтралітет. Але і тут нам є про що розповісти.  Тож які неофіційні символи у цієї прекрасної країни? 

Неофіційний девіз 

«Один за всіх, усі за одного», що латиною звучить, як Unus pro omnibus, omnes pro uno.  Найбільшої популярності ця фраза набула в 19 ст. Після того, як у 1868 році осінні шторми спричинили масштабні повені в Швейцарських Альпах, офіційні особи розпочали кампанію допомоги під цим гаслом,  щоб підкреслити  почуття солідарності та національної єдності швейцарців.

Українцям теж  дуже близький цей девіз, не лише через фразу з роману Дюма про мушкетерів, який був дуже популярний на наших теренах, а й через сучасні події. Ми вміємо об’єднуватися задля подолання наслідків агресії Росії, зокрема, і повені, яка була викликана підривом окупантами Каховської ГЕС.

Національний музичний інструмент Альфорн

 Альпенгорн або альпійський ріг - так ще називають цей музичний інструмент - це  прямий кількаметровий дерев'яний ріжок  з конічним  отвором та  з дерев’яним  чашеподібним мундштуком. Традиційно Альфорн виготовлявся з одного шматка або, максимум, з двох частин деревини червоної сосни. 

Сучасні Альфорни іноді складаються з трьох окремих частин, які можна, за потреби,  з’єднати  разом. Це зроблено, щоб  полегшити транспортування в автомобілі, чи переносити  вручну. Зараз його все частіше виготовляють з ялини чи ялиці. 

Альфорни  використовують жителі гір у Швейцарських Альпах. Подібні дерев'яні роги застосовували  для спілкування в більшості гірських районів Європи від Альп до Карпат. 

Українці напевно і тут вже змогли відчути спорідненість зі швейцарцями, позаяк ми теж маємо подібний  інструмент, який досі використовуються в українських Карпатах.  Це наша трембіта, яку разом з бандурою та кобзою сміливо можна вважати національним музичним  інструментом  України.   

Національна квітка едельвейс

Ця ніжна гірська квітка з пухнастими білими пелюстками широко  визнана як національна рослина  Швейцарії. Вона використовується на грошах, значках, знаках відмінності  та зображена на логотипі національної туристичної організації. 

Незважаючи на делікатний вигляд, вона здатна витримувати екстремальні погодні умови. Кожна її частина дуже витривала. Квітка має стійкі  до вітру стебла та міцні корені, листя, яке запобігає випаровуванню, та захищені від ультрафіолету  квіточки. Гарний символ стійкості та сили.

Національна страва

Окрім смачного шоколаду та сиру, про які ми згадаємо втретє, бо вони дійсно популярні, швейцарці також відомі такими  традиційними стравами, як фондю та rösti. 

Фондю складається з різних плавлених сирів, які подаються в какелоні або іншому керамічному горщику. Щоб сир  розплавився, під какелон ставлять маленький пальник. Залежно від ваших уподобань, ви можете занурювати в нього хліб, м’ясо та овочі.

А щоб  отримати неперевершену насолоду від сніданку, ви повинні спробувати rösti. Хрустка зовні, але соковита всередині, ця котлетка на основі картоплі часто поєднується з беконом, яловичиною, свининою, лососем, цибулею, сиром і майже всім іншим, що тільки прийде в голову. 

Якщо ви не ще спробували ці страви, знайте, що ви досі не  скуштували швейцарські символи. Тож треба надолужувати.

Ще три цікавезних факти про Швейцарію. 

Багато зброї, мало  злочинців 

Серед  розвинених країн Швейцарія має один із найвищих  рівень  володіння  зброєю.  А при цьому вона одна з найбезпечніших країн.  

Причиною, що така  велика кількість людей у  Швейцарії володіє зброєю, є те, що в цій країні існує обов’язкова військова служба, після закінчення якої  усі військові можуть  забрати додому стрілецьку зброю. Завдяки цьому вони  завжди  готові захистити свою країну. Саме  захистити країну, а  не використовувати задля збройних нападів. Швейцарці дуже відповідальні власники зброї.

Жінки почали голосувати лише в 1971 році

Швейцарія була однією з останніх країн, яка дозволила жінкам голосувати на федеральному рівні. Жінки отримали виборче право в 1971 році. Однак кантон Аппенцелль Іннерроден не дозволяв жінкам брати участь у місцевих виборах аж до 1991 року, допоки Федеральний верховний суд Швейцарії наказав  це зробити

А зараз Швейцарія посідає 5-е місце у Європі за представленістю жінок в парламенті. Наразі серед депутатів -  42 відсотки жінок.

Швейцарія не має офіційної столиці

Це дивовижний факт про Швейцарію, але всупереч поширеній думці, Берн не є столицею країни. У неї  взагалі  немає офіційної столиці, хоча федеральний уряд знаходиться в Берні.

Женева і Цюріх також часто  вважають столицями, але жодне з цих міст не може претендувати на цей статус. 

Це далеко не усі цікаві факти про Швейцарію, які ми хочемо вам розповісти. Тож чекайте на наступні публікації.