Як виникла ваша ініціатива? З чого все почалося?
Ніколь: Отже, історія починається з початку повномасштабної війни, яка глибоко позначилася на багатьох швейцарцях. Тоді я звернулася до своєї української подруги, яка вже деякий час живе в Швейцарії, та повідомила їй, що мій будинок відкритий для всіх, хто потребує притулку. Наступного дня моя подруга зателефонувала і повідомила, що трьом людям уже необхідне житло. А коли вони приїхали, то виявилось, що їх шестеро. Це було більше, ніж я очікувала. Тим не менш, мені вдалося знайти порожній будинок, щоб розмістити їх.
Ось так все почалося, і з часом все більше українців зверталися до мене за допомогою. На сьогоднішній день я допомогла близько 60 українцям знайти помешкання, чи то через мене, чи через «Ukraine Support» (https://www.ukraina-support.ch/).
Швейцарське законодавство вимагає, щоб усіх людей, що прибували в країну, розміщували в центрах для біженців, але офіційна допомога насправді незначна. Мій досвід показує, що вона повільна та недостатня через велику кількість біженців. Державою надається певне фінансування, проте бракує інформації щодо медичного страхування, доступу до медичної допомоги, зарахування до шкіл тощо. Ми маємо довгі черги на курси німецької мови. Це призводить до того, що люди відчувають безнадію, депресію та мають труднощі зі швидкою інтеграцією.
У жовтні минулого року ми вирішили працювати через асоціацію, щоб забезпечити міцнішу, кращу та більш усвідомлену підтримку у Вінтертура та прилеглих районах. Ми розробили стратегію, спрямовану на визначення реальних потреб людей, які щойно приїхали до країни. Один із основних її напрямків - мовні курси німецької мови.
Які ще напрямки роботи ви охоплюєте?
Ще одним напрямком нашої роботи є надання можливості займатися хобі та виражати емоції через фізичну активність. Тому ми пропонуємо різноманітні танцювальні гуртки. Крім того, ми помітили відсутність підтримки для дітей і наразі розробляємо для них курси з німецької мови та живопису, гуртки для заняття спортом, акцентуємо увагу на розвитку талантів дітей.
Ми розуміємо, що не усі українці повернуться до України, а діти - це майбутнє Швейцарії, тому ми повинні піклуватися про них.
Власне, у нас дві мети. Перша - краще підтримувати дорослих, допомагаючи їм орієнтуватися в їхньому досвіді, підвищувати їхню впевненість у собі за допомогою професійного коучингу та розвивати їхні таланти та компетенції. Ми прагнемо успішно інтегрувати їх у ринок праці Швейцарії.
Друга - ми зосереджуємо увагу на талантах і компетенціях дітей. І намагаємося зробити так, щоб вони не залишалися поза увагою.
Наразі ми також зацікавлені у розвитку малого бізнесу у Швейцарії і відкриті для українців, які зацікавлені у відкритті своєї справи. При цьому ми розуміємо, що це досить складно без інвесторів і глибокого розуміння швейцарських законів і правил. На даний час, ми маємо пілотний проєкт одного бізнесу і працюємо над необхідними кроками на шляху до його реалізації.
Сніжана: Щоп'ятниці ми проводимо регулярні зустрічі, на яких обговорюємо різні теми, такі як профорієнтація, пошук житла, створення резюме, використання LinkedIn для пошуку роботи та інші теми, з якими українці можуть бути незнайомі. Після зустрічі у нас є курси німецької мови, розмовні клуби, а також час для спілкування та взаємодії один з одним, оскільки це також є важливий аспект інтеграції.
Що спонукає вас продовжувати діяльність?
Сніжанна: Раніше я не займалася волонтерством, але відчула, що зараз маю допомагати, оскільки, коли я приїхала в Швейцарію, мене підтримувало дуже багато людей. Тому я почала ходити в різні місця, щоб запропонувати допомогу і одного разу зустріла Ніколь, яка покликала мене на пікнік з українцями. Це була чудова нагода познайомитися і поспілкуватися зі швейцарцями, дізнатися про них більше та інтегруватися в суспільство. Пізніше Ніколь запросила мене до себе на вечерю, де ми обговорили ідею створення волонтерського чату. Ми не знали, як саме його назвемо, або як він буде працювати, але ми хотіли зблизити людей, щоб вони мали можливість спілкуватися та обмінюватися ідеями. Це мало статися. Я прийшла вдруге, і ми почали зустрічатися щоп'ятниці.
Одного разу хтось запропонував створити асоціацію, оскільки ми вже зустрічалися регулярно і серед нас були люди, які цікавилися волонтерством. Так ми й вчинили, і я подумала, що коли у мене є час, я можу допомагати, бо я хочу це робити.
Ніколь: Розвиток нашої ініціативи був природним і органічним процесом. Ми зібралися разом, тому що хотіли обмінюватися ідеями та вести змістовні розмови. Я застосувала до процесу розробки методологію Scrum, щоб отримати більше розуміння ідей та візій людей, які беруть участь у проєкті. Цей підхід пов'язаний з моїм професійним досвідом, оскільки раніше я працювала у декількох стартапах та великих корпораціях.
Тобто ви знаєте як почати?
Ніколь: У мене раніше був власний бізнес. Моя професійна діяльність пов'язана з маркетингом та розвитком брендів, і зараз я працюю на 100% для Ukraine Support і на 100% для власного заробітку - фактично на 200%. Я глибоко переконана, що зараз не час говорити "ні"; криза охопила всю Європу, і демократичні цінності опинилися під загрозою. Це значна політична зміна, яка вплине на Європу і світ в наступні 100 років. Мій обов'язок - зробити все можливе, щоб об'єднатися і боротися проти цього. Я з радістю присвячую свій час цій справі і не відчуваю, забагато працюю, тому що я маю чітку мету.
Це відчуття місії?
Ніколь: Так, це відчуття місії. Я помітила, що багато швейцарських громадян, які наразі допомагають, відчувають те ж саме, хочуть підтримувати нас тривалий час, розуміють важливість ситуації та вірять, що треба триматися разом. Наша робота зосереджена на допомозі людям та забезпечення їхньої безпеки. У нас різноманітна команда, серед яких є Ханнес, який дуже співчутливо ставиться до людей, яким ми служимо. Він розуміє їхні труднощі, прагне забезпечити безпечним житлом та встановлювати з ними глибокі зв'язки. З іншого боку, Сніжанна також розуміє людей з України та дуже прагне надавати їм необхідну підтримку. Для мене важливо дати їм можливість подолати кризу, з якою вони зіткнулися в Швейцарії, і знайти роботу, яка допоможе їм підтримати своїх співвітчизників в Україні. Це колективні зусилля, і ми всі маємо різні мотивації та цілі.
У нас сильне правління з чудовими членами, що, на мою думку, є величезною перевагою. Ця сила є запорукою нашої здатності ефективно комунікувати з Україною та надавати підтримку тим, хто її потребує.
Сніжана: У Швейцарії може бути складно знайти швейцарців, які відкриті до біженців, особливо в німецькомовній частині та у Женеві. Проте люди, такі як Ніколь, Ганнес і Рената Сімель, мали вирішальний внесок у підтримку українців. Багато з них дуже вдячні за неймовірну допомогу, яку вони отримали від швейцарців у Вінтертурі. Коли я бачу, наскільки багато наших співгромадян готові сприяти українцям, це мотивує мене робити ще більше.
Інна: Я вважаю, що найважливіший аспект, який потрібно зрозуміти, полягає в тому, що це вже не просто українська історія. Вона стала колективною історією, яка зачіпає кожного.
Як сказала, Ніколь, ми знаходимося в тому періоді розвитку людства, коли відбуваються кардинальні зміни. Нам потрібно вирішити, на ми якому боці. Залишатися осторонь не вдасться, оскільки ситуація в Україні - це лише одна з причин трансформацій, які повинні статися. Це сумна причина, але вона також є можливістю пробудити увагу людей до того, що відбувається у світі, та їх небайдужість.
Як змінилося ваше життя після того, як ви почали багато волонтерити? Досить складно балансувати між роботою, сім'єю та підтримкою української організації. Чи знайшли ви рівновагу, і як реагують на це інші швейцарці? Вам легше чи складніше залучити їх до підтримки вашої справи?"
Ніколь: Залучати людей зараз, безумовно, складніше, ніж рік тому. Чутливість до війни знизилася, і багато людей втомилися чути про неї. Я не дуже багато розповідаю про свою волонтерську роботу колегам, але я знайшла кількох людей, які цікавляться і готові слухати. Однак, завдяки нашій зростаючій популярності і тому, що ми робимо, ми залучаємо до наших зустрічей все більше швейцарців, які зацікавлені в допомозі.
Щодо моїх особистих переживань, то спочатку я переживала глибокий шок і мені було важко керувати своїми емоціями. Я відчувала сильну потребу допомогти, але і справжній відчай. Я відкрила власні страхи та старі травми, які вимагали проговорення. Але врешті-решт, цей досвід допоміг відкрити в собі набагато більше співчуття, зрозуміти себе і причини, чому я це роблю. Цікаво, що я думала, що можу обирати себе, але насправді йшлося про самопізнання, це була подорож до себе. Цей досвід зробив мене сильнішою і впевненішою. Я стала більш рішуче налаштованою на позитивний вплив, і я відмовилася відступити від цього зобов'язання.
Однак, були виклики і в особистому житті. Ми з партнером віддалилися один від одного, і наші стосунки погіршились через мою зайнятість волонтерською діяльністю. Хоча ми все ще разом, проте у моєї сім'ї є опір щодо моєї залученості до допомоги Україні. Незважаючи на ці виклики, я залишаюся вірною своїй місії і вважаю, що вона варта жертв.
Ви згадали декілька цікавих тем, одна з яких - розвиток талантів дітей. В Україні було багато доступних спортивних секцій і художніх шкіл, які пропонували широкий спектр цін. Однак, тут, у Швейцарії, діти стикаються з мовним бар'єром і не знайомі зі структурою багатьох речей, що ускладнює їх участь в таких програмах. У деяких частинах Швейцарії вже існують ефективні рішення певних проблем. Мене дуже цікавить ваш підхід до розвитку талантів дітей. Чи могли б ви розповісти трохи більше про це?
Ніколь
У нас є два підходи до розвитку талантів дітей. Перший полягає в тому, щоб дізнатися, що саме потрібно дітям. Ми створили опитування, щоб дізнатися у батьків, якими видами спорту хотіли би займатися їхні діти. На основі відповідей ми маємо змогу оцінити спортивні клуби в Вінтертурі і звернутися до них, щоб запитати, чи приймуть вони українських дітей безкоштовно. Звичайно, існує мовний бар'єр, але якщо ми зможемо розмістити двох-трьох українських дітей в одному спортивному клубі, це полегшить їхню інтеграцію та допоможе подолати мовний бар'єр. Це вимагає певних організаційних навичок, але я впевнена, що таким чином ми можемо знайти рішення для багатьох дітей.
Другий підхід полягає в тому, щоб надати талановитим дітям, які мають досвід у спорті в Україні, можливість розвиватися. Для них ми хотіли би організувати збір коштів, аби надати їм щось більше, ніж просто досвід у спортивному клубі. Ми плануємо зібрати 2000 франків на кожну талановиту дитину.
А що стосується малювання, то ми можемо запросити вчителя з України, який зможе реалізувати свої професійні навички та досвід. Але навіть у цьому випадку я хотіла б запросити швейцарських дітей на ці курси. Те саме стосується гуртків з танців, де братимуть участь і швейцарські діти.
Також мені дуже цікаво дізнатися про проект зі малого бізнесу, оскільки я читала в різних українських чатах, що багато людей шукають рішення. Підприємницький дух в Україні досить сильний, і багато українців раніше мали власні бізнеси. В Україні було набагато легше розпочати справу, ніж у Швейцарії, і цікаво, яким чином ви зможете зробити цей проєкт успішним".
Ніколь: Так, це складне питання і вимагає знань про швейцарські закони та джерела фінансування бізнесу. У Швейцарії, якщо ви розпочинаєте справу самостійно, це вважається бізнесом однієї особи, що зумовлює вищий ризик, аніж робота за контрактом, особливо якщо ваш бізнес не надто добре працює.
Справді, в Україні можна знову почати, це не проблема. В Швейцарії це пов'язане з чималим ризиком, якщо бізнес не піде добре. Тому виникає проблема.
Ніколь: Якщо ви отримуєте робочий контракт, ви і компанія сплачуєте невелику суму з вашої щомісячної заробітної плати на страхування. Скажімо, страхування (AHA стаття) виплачує 80% вашої зарплати, якщо ви втратили роботу аж до моменту, поки ви не знайдете нову. Але якщо ви розпочинаєте власний бізнес, ви несете всі ризики самостійно, і страхова компанія не заплатить вам нічого, якщо ваш бізнес не буде успішним. Соціальний офіс, до якого прийдеться звернутися, надасть вам лише невелику суму для виживання і не допоможе знайти роботу. Тому мені важко пояснити українцям, що створення малого бізнесу і декларування заробітку може призвести до швидкого використання грошей з соціального офісу, а для того, щоб бути успішним, потрібно мати оборот щонайменше 6000 швейцарських франків на місяць.
Навіть якщо ваш бізнес має такий оборот, але більше не працює добре, ви можете знову опинитися у соціальному офісі.
Важливо передати всі ці норми українцям, щоб вони були обізнані з ризиками власного бізнесу.
У моєму швейцарському менталітеті це вважається ризикованим, тому що я звикла до певного захисту на роботі. І я хотіла би, щоб українці теж були захищені і інтегрувалися в швейцарський безпечний спосіб життя. Мій підхід в тому, щоб діяти через асоціацію і забезпечити захист через неї, позаяк вона є юридичною, а не фізичною особою.
Тобто з бізнесом може допомогти асоціація?
Ніколь: Так, в будь-якому разі, для запуску бізнесу потрібні інвестиції. Якщо це бізнес на базі послуг, вам знадобиться принаймні 5000 франків. Тому потрібно знайти когось, хто зможе вкласти цю суму. І тоді краще розпочати з асоціації. Це підхід, який я намагаюся реалізувати зараз, і побачимо, чи буде він працювати. Якщо вдасться, то люди матимуть працевлаштування, нормальну зарплату, страхування та дозвіл на роботу (наступний статус B). Це мій маленький трюк, який може допомогти інтегрувати українців в швейцарський спосіб життя і надати їм таку ж саму безпеку і захист, як швейцарським працівникам.
Було б чудово надавати можливість людям з різних регіонів ділитися ідеями та успіхами в малому бізнесі. Ідея полягає у створенні представництва асоціації в інших кантонах, щоб вони могли організовувати юридичну підтримку одне одному і залишатися разом, а не бути самотніми.
Сніжана: Підтримка українців може бути поширеною на інші міста. У цьому ми можемо допомогти. Скажімо, для швейцарців бути членом асоціації - звичайна справа, але українці не завжди розуміють, що це означає і як це зробити.
Є багато речей, які є характерними для Швейцарії. Наприклад, я вважаю, що українці повинні навчитися писати офіційні листи. У нас багато листів потрібно надсилати електронною поштою. Це також частина швейцарської культури. І поради, як це робити правильно, будуть корисними для українців, які живуть тут.
Що, на вашу думку, є найважливішим для українців сьогодні? Особисто я вважаю, що мої співгромадяни хотіли би бути більш самостійними та ефективними. Довго розраховувати на соціальні виплати для багатьох з нас - неприйнятно, позаяк самодостатність є пріоритетом. На який найважливіших речах ми маємо зосередитись?
Ніколь: Так, я вважаю, що українці повинні докладати більше зусиль, щоб знайти роботу. Я б хотіла допомогти їм знайти сили вийти з дому, з кимось зустрічатися, комунікувати. Це може бути важким для тих, хто страждає від депресії, але це необхідно, щоб їх помітили.
Наступний крок - шукати можливості в Швейцарії. На наших зустрічах ми маємо нагадувати про це і ділитися кращими прикладами успішної інтеграції українців.
Інтеграція завжди передбачає хорошу взаємодію з іншими культурами. Поки українці залишаються в межах своєї спільноти, взаємодія буде обмеженою. Важливо показувати українців у позитивному світлі, в тому числі, в медіа, оскільки було і негативне висвітлення.
Цілком згодна. Чим більше ми показуємо хороших прикладів, тим краще. Це допоможе іншим вірити, що можливий успіх. А крім того, коли швейцарці бачать, що ми не лише просимо допомоги, але й діємо, це значно покращує комунікацію.
Ніколь: Так, і одна порада - якщо ви хочете інтегруватися, приєднуйтесь до швейцарської організації, такої як хор або спортивний клуб. Там ви зможете зустрічатися зі швейцарцями і краще їх пізнавати. Спочатку це може бути викликом, оскільки ви можливо не все розумітимете, але швейцарці загалом відкриті та готові допомагати.
І які Ви маєте плани в асоціації? Які виклики, думки про майбутнє?
Сніжана: У майбутньому ми плануємо приділити більше уваги дітям, оскільки ми розуміємо, що вони зіткнуться з викликами, пов'язаними з німецькою мовою та інтеграцією. А це особливо важливо для них. У дорослих є більше можливостей, а дітям це може даватися складніше. Це перша річ, яку ми плануємо вирішити.
Адреса «Ukraine Support»:
Löwenstrasse 4, 8400 Winterthur
Телефон: +41 76 710 44 20
Посилання «Ukraine Support»:
Website
Telegram chat
Instagram
Facebook
LinkedIn
