Організувати роботу школи вдалося завдяки зусиллям української діаспори, українським вчителям, що знайшли прихисток у цій країні, а вже згодом фінансовій підтримці кантону Женева та добровільним внескам батьків.
Асоціація «Українки Швейцарії» також організовує культурно-освітні події для української громади у франкомовній Швейцарії, є асоційованим членом Світової Федерації Українських Жіночих Організацій і представляє її при ООН в Женеві у сфері захисту прав людини.
Про становлення, розвиток та вклад Української школи в Женеві у збереження національної ідентичності наш сьогоднішній матеріал.
Леся Ніколаєва, голова Асоціації "Українки Швейцарії, координаторка школи"
Українки у Швейцарії - берегині національних традицій навіть за кордоном
В 2019 році ініціативні українки створили асоціацію “Українки Швейцарії” для організації невеликих культурних заходів в франкомовній частині країни, а саме Женеві, Лозанні, та Ніоні. Основна мета – згуртовувати українську діаспору для спільного проведення вечорів, обміну своїми знаннями, відзначення національних свят, а ще для того, щоб продовжувати українські традиції та просто спілкувалися. Особлива увага приділялася дітям, адже багато з них вже народилися в Швейцарії, тому особливо важливо було показати і розказати їм більше про українську історію та культуру. Так, починаючи з 2019 року українці отримали свій національний майданчик де готували національні страви, організовували вечорниці, колядували та розказували дітям про українські традиції та свята.
Все кардинально змінилося у 2022 році, адже у зв'язку з війною змінився і тон зустрічей, їхня кількість, і скажімо так, настрій та чисельність українців у Швейцарії, - говорить голова асоціації “Українки Швейцарії” Леся Ніколаєва.
Якщо раніше наші заходи були більш орієнтовані на українську діаспору, то вже після початку війни ми почали більше запрошувати українців, які вимушено приїхали до Швейцарії.
І дуже швидко відчули потребу в таких зустрічах, особливо коли люди не очікувано приїжджають до країни, де вони не знають ні культури, ні мови, ні звичаїв, ні місцевих порядків. Тобто ми хотіли, як діаспора, поділитися цим досвідом, який вже набули протягом останніх десяти років з тим, щоб людям створити більш комфортні умови і дати напрямок для пошуків необхідної інформації. На початку виникало дуже багато логістичних запитань, тому заступниця голови асоціації Катерина Дашевська створила список посилань на місцеві документи та інформаційні ресурси, які б були корисні українцям, - констатує Леся Ніколаєва.
Комерційна школа École de commerce Nicolas-Bouvier, яка надала 7 класів для Української школи в Женеві
Народження української освіти у Швейцарії
аралельно цій допомозі виникла надзвичайно важлива ініціатива - створення Української школи в Женеві. Треба зазначити, що досі за весь час існування української діаспори в Швейцарії так і не була організована національна школа у кантоні Женева, не проводяться уроки українською мовою. І цей факт підштовхнув ще більше до того, щоб створити саме нашу українську школу. Таким чином, заклад було започатковано спонтанно, без підтримки зі сторони і фінансової допомоги. З приміщенням у Женеві допомогли священики Української греко-католицької церкви.
З першим приміщенням нам дуже допоміг отець Святослав Горецький, - згадує Леся Ніколаєва. - І це надзвичайно важливо, адже відомо, як проблематично отримати приміщення, особливо безкоштовне, у такому комерційному місті, як Женева. На наш запит представники церкви відгукнулись одразу. Це надало можливість доволі швидко пройти шлях від ідеї до організації безпосередньо навчального процесу. На початку було важко. У нас була тільки одна загальна зала, столи розставляли по кутах, щоб ми могли вчити одночасно декілька груп дітей. Це, звичайно, було незручно для вчителів, адже вони не мали окремих кімнат, заважали один одному. Але на це ніхто не зважав, все одно панувала дуже гарна аура протягом трьох годин, поки навчалися діти.
Урок української літератури в Українській школі в Женеві
Самобутній осередок українців
З часом представники Української школи домовилися з кантоном Женеви про підтримку. У приміщенні місцевої швейцарської школи з вересня 2022 року українцям було виділено сім класів, що допомогло збільшити кількість учнів. На сьогодні у школі вчиться триста дітей, а викладання проводять чотирнадцять професійних українських вчителів зі статусом S в Швейцарії. Серед вчителів школи - письменник Олесь Ільченко, який просто захоплює дітей своїми розповідями, а також дитяча письменниця Оксана Кротюк, за книжками якої діти навчаються в нашій школі та школах України.
Безперечно Українська школа - дуже гарна нагода для українських дітей віком від трьох до шістнадцяти років проводити час з такими професійними вчителями і в таких гарних умовах, які вдалося організувати адміністрації школи. Заняття проходять щосереди та суботи - діти вивчають українську мову, літературу, культуру та історію.
Український освітній заклад у Женеву відвідують багато цікавих гостей. Наприклад, нещодавно до школи завітала старійшина української діаспори в Женеві пані Зоя Лісовська , а також відома українська письменниця Оксана Забужко.
Ці зустрічі були дуже цікаві не тільки для дітей, а й для їх батьків, вчителів та друзів школи.
Окрім навчання на базі школи також проводяться цікаві екскурсії для дітей. Це надає можливість дізнатись більше про країну, в якій вони перебувають.
На уроках діти виконують різні творчі завдання, пов'язані з українською культурою та мистецтвом
Українська мова допомагає інтеграції
В кантоні Женева діє програма підтримки урядом мов походження. Оскільки Женева дуже мультикультурна, то там був великий перелік курсів різними мовами, за винятком української, якої не було в переліку до 2022 року. Завдяки новостровенній Українській школі така можливість з'явилася і українську мову внесли до переліку мов походження. Вони вважають, що мова походження то є важливий інтеграційний елемент для дітей, які перебувають у країні, зокрема, для кращої інтеграції дітей у швейцарську систему освіти. Тобто сам кантон підтримує ідею, за якої всі українські діти, які ходять до місцевої школи додатково вчили б свою рідну мову. Коли дитина повністю відірвана від мови чи культури свого походження і поставлена в умови, коли вона зобов'язана вчити тільки іноземну мову, культуру, тоді вона емоційно показує менший прогрес у інтеграції до культури нової країни. На сьогодні швейцарці розглядають Українську школу як такий допоміжний інтеграційний елемент для того, щоб діти себе комфортно почували в новій для себе країні та поступово адаптувалися.
В Українській школі в Женеві працює шкільна бібліотека і двічі на місяць діти можуть обирати книги для домашнього читання
Від спонтанної емоційної ініціативи до професійного навчального закладу
За рік що минув з початку заснування, Українська школа у Женеві надзвичайно виросла та пройшла колосальну трансформацію. Заклад став взірцем української початкової освіти за кордоном. На старті це була абсолютно народна ініціатива, основна мета якої була забезпечити українським дітям, які вимушені були залишити свою країни через війну, цікаве, якісне та доступне навчання українською мовою. З часом школа стала невід’ємним осередком для спілкування не тільки школярів, але й їхніх батьків. За цей час миттєву ініціативу вдалося юридично оформити у повноцінний навчальний заклад, підготувати контракти вчителів з дотриманням вимог та правил швейцарського законодавства, організувати шкільну бібліотеку. На сьогодні Українська школа в Женеві є важливим осередком українства. Більше того, до неї привозять дітей не тільки з кантону Женева, а й з сусідніх кантонів Швейцарії, а також з Франції. І це дуже тішить, що є багато бажаючих ходити в школу і вивчати предмети рідною мовою, спілкуватися з учителями та однолітками. Власне Українська школа сьогодні стала потужним острівком для спілкування, для обміну енергією, місце української ідентичності, де тебе зрозуміють, де говорять твоєю мовою, де ти зустрінеш нових друзів, і, найцінніше, розумієш більше про своє давнє та міцне українське коріння. Українська школа в Женеві горда, що виховує освічену, оптимістичну та перспективну українську молодь, яка буде передавати український дух з покоління в покоління!
