FrontLine.Live - відповідь на "втому від співчуття"

frontlinelive

Каталіна Мойсеску та Андра-Люсія Мартінеску: "У відповідь на "втому від співчуття" через війну ми запропонували Frontline.Live Ukraine - платформу прозорої і швидкої організації допомоги для українців"

З 24 лютого минулого року, від початку російського вторгнення, люди у всьому світі жертвують товари, щоб підтримати Україну. Однак під час війни та стрімкого перебігу подій почасти важко зрозуміти, що саме потрібно, де і коли, тому допомога нерідко доставлялася не туди чи не в тих обсягах, які насправді потрібні. Так в одному місці утворювався надлишок запасів, тоді як люди з інших міст залишалися без необхідних товарів. Потреба упорядкувати цей процес, щоб уникнути плутанини та хаосу, була такою ж нагальною, як і сама допомога. Тому волонтери створили британську платформу Frontline.Live Ukraine, яка стала зручним і зрозумілим інструментом для швидкої організації цього процесу.

Про принцип роботи платформи та її можливості розповідають одні з її співзасновників Каталіна Мойсеску та Андра-Люсії Мартінеску - колишні однокласниці з Румунії, а нині  громадські діячки, експертки в галузі міжнародних відносин, а також співзасновниці diasporainitiative.org і колеги у інших гуманітарних та політичних ініціативах. З  Каталіною ми познайомилися на "Українському форумі: Незбагненне триває" у парламенті Швейцарії восени минулого року, де на дискусійній панелі вона відкрито закликала активно допомагати українцям.

Frontline.Live Ukraine – британський волонтерський ресурс, який дозволив налагодити прозору логістику надання допомоги українцям від донорів з різних країн. Платформа акумулює на цифровій карті актуальну та оновлювану інформацію про потреби українців, яку подають перевірені некомерційні організації та спільноти. Компанії-постачальники та донори можуть відстежити їх у режимі реального часу, відсортувати, скориставшись фільтрами, і спланувавши поставки за цільовим призначенням, щоб та чи інша допомога прибула якнайшвидше і саме туди, де на неї чекають.

Андра-Люсія Мартінеску навчається в докторантурі з міжнародних відносин у Кембриджському університеті, спеціалізується на історії ідей та геополітиці. Раніше працювала за контрактом у британській армії, займалася оперативними дослідженнями в аналітичних центрах. З 2018 року Андра-Люсія присвятила себе вивченню питань діаспори, громадянського суспільства та принципів належного управління. Передусім її цікавить феномен соціальних мереж та їхня здатність сприяти стратегічним змінам. Разом із Каталіною Моісеску 2018 року заснувала The Diaspora Initiative. Андра-Люсія координує гуманітарну екосистему Frontline.Live Ukraine.

   "So please spread the word, if organizations in Ukraine need support, they have to make their requests visible to potential donors and suppliers abroad." 

Каталіна Моісеску - дослідниця сфери міжнародних відносин із досвідом роботи у Східній Європі, а також здобувачка ступеня доктора філософії в галузі міжнародних відносин в Університеті Фрайбурга. Коли 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Каталіна разом з Андра-Люсією та під егідою Каца Кілі, генерального директора Frontline.Live, об'єднали свої зусилля і розробили Frontline.Live Ukraine.

- Ви запустили дуже потужну і важливу для нашої країни ініціативу Frontline.Live. Я була зворушена цим проєктом, а під час нашого знайомства на Українському форумі у парламенті Швейцарії навіть подумала, що ви теж українка - настільки відверто і прямо ви говорили. Чому так важливо проводити подібні заходи?

Каталіна У часи дезінформації, кабінетної політики та «втоми від співчуття» через тривалу війну вирішальне значення мають поінформовані дебати, ретельний аналіз та дослідження «на місцях», якщо ми хочемо протистояти фейкам та посилити підтримку України міжнародною спільнотою. Форум розглянув усе це та багато іншого. Корисно нагадати собі, що постійна міжнародна підтримка життєво важлива не лише для України, а й для Європи, як наголошували багато його учасників. І один із способів досягти цього — підвищувати обізнаність про Україну та події, поширювати коректну інформацію у вільному та безпечному середовищі.

Щодо гуманітарної допомоги, то ми разом із Кацем Кілі (генеральний директор Frontline.Live – ред.), Андра-Люсією Мартінеску та волонтерами створили Frontline.Live Ukraine. Ми запропонували прозору, безпечну та довгострокову платформу гуманітарної допомоги, яку можуть використовувати громадянське суспільство та державні установи.

Вкрай засмучена війною в Україні, я знаходила оптимізм у розмовах на Форумі – бачила і чула, наскільки сильно українці вірять у свою перемогу та борються за неї, а міжнародна спільнота готова допомогти.

Каталіна Моісеску

 - Як прийшли до ідеї Frontline.Live Україна?

Каталіна - Платформа Frontline.Live існувала до війни – її запустили під час пандемії COVID-19. Але коли почалася війна, ми допомогли перепрофілювати алгоритм, застосувавши свої знання, мережі та регіональний досвід. Ми обидві були в Україні до та під час війни, тож для нас важливо було взяти участь в організації гуманітарної допомоги для вашої країни. Ми хотіли допомогти. 

Коли розпочалася війна, всі хотіли допомогти. У Румунії довкола війни спалахнули великі дебати у ЗМІ. Було щоденне висвітлення подій, і багато добровольців вирушили "на передову": або на північний кордон, або на східний, з Одесою, щоб допомогти українським біженцям, які прибувають до Румунії. Усі хотіли допомогти: надсилали пожертви, організовували різні акції - цього було багато. Тож ми озирнулися, почали вести перемовини з румунським урядом, волонтерами та асоціаціями. Зрештою помітили, що ці волонтерські ініціативи, зокрема й асоціації, що перепрофілювали свою діяльність через війну, здебільшого працювали на коротку перспективу, бо могли витримати такі зусилля протягом кількох тижнів чи максимум кількох місяців. Як просто люди, які хотіли допомогти. Саме тоді ми вирішили долучитися і розгорнути свій гуманітарний проєкт з розрахунком на іншу перспективу.

Андра-Люсія - Перспектива довгострокова, оскільки це людська трагедія, яка, мабуть, ще триватиме, бо, на жаль, я ніколи не бачила короткої війни. Ось чого люди не розуміють - що активна участь у наданні гуманітарної допомоги має бути постійною, бо війна, швидше за все, ще точитиметься певний час. Усі допомагають напочатку. Але війна не закінчилася, і це те, що ми намагаємося сказати людям. Це складно, однак ми готові до довгострокових дій, і саме для цього існує Frontline.Live Україна.

- Які основні інструменти вашої платформи? Як організовано роботу?

Андра-Люсія - Це невелика, але ефективна координаційна група, яка працює від Великої Британії до України. Кац Кілі та група чудових добровольців успішно запустили першу ітерацію платформи під час пандемії COVID-19, щоб розв'язати проблему нестачі засобів захисту, з якою стикалися медичні працівники "на передовій". Цей досвід став неоціненним для того, чим ми займаємося зараз, і вся команда керує проєктом та просуває наше спільне бачення. Ми з Каталіною з різних галузей прикладного дослідження конфліктів, звикли працювати на місцях, проводити польові дослідження та застосовувати цей регіональний досвід для ухвалення рішень на всіх рівнях. Ми обидві мали честь зробити свій внесок і допомогти перетворити Frontline на щось таке, що б відповідало реаліям на місцях, по суті, втілюючи в життя найкраще з нашої роботи. Як результат, вже з лютого 2022 року масштаби платформи зросли у геометричній прогресії. Тепер це глобальна платформа, орієнтована на низку країн - як координувати постачання з усієї Європи чи навіть із США. Іноді пожертви можуть проходити через різні країни, можуть бути відправлені, скажімо, з Великобританії до Німеччини, а потім до України.

- Ви якось підтримуєте чи відстежуєте доставку до кінцевої точки?

Андра-Люсія - Так. У нас лише зареєстровані постачальники, а ми їх обов'язково перевіряємо, можуть бачити, які потреби мають бути доставлені. Причому нам довелося створювати всю інфраструктуру "на землі", адже потрібні гуманітарні коридори, треба спілкуватися з органами влади, оцінити логістику, подивитися, куди залежно від регіону треба доставити вантажі, тому що не можна їх просто звалити на кордоні у Польщі та чекати, що вони якось потраплять на південь України - це не станеться просто так.

Андра-Люсія Мартінеску

- Чи співпрацюєте з волонтерськими організаціями?

Андра-Люсія - Для нас велике значення має прозорість, і якщо ми збираємося працювати з великими організаціями, всі сторони мають бути прозорими. Ми повинні знати, що саме треба доставити, які потреби реєструють організації та як можна забезпечити наскрізне поширення. Тому виїжджаємо на місця та самотужки оцінюємо гуманітарні потреби, бо людям важливо зустрітися з вами особисто. Ми довіряємо цій ініціативі і працюємо із людьми, які теж готові діяти. 

Каталіна - Ми хочемо переконатися, що робота виконана "від А до Я". Ви можете зареєструватися на платформі як постачальник або зареєструвати свої потреби. Підкреслю ще раз: кожного, хто реєструється на платформі, ми перевіряємо: зв'язуємося з ними, перевіряємо реєстраційні номери їхніх організацій. Далі зіставляємо вказані потреби з тим, що ми можемо надати, і щойно отримуємо збіг - організуємо транспорт і все, що потрібно.

Андра-Люсія - Як дослідники ми повинні зберігати неупередженість і не йти туди, як Месія. Ми повинні слухати людей і бачити, що відбувається, а також зважати на їхні бажання.

- Наскільки я розумію, основні постачальники на платформі з України, тому ви не імпортуєте товари і, таким чином, підтримуєте українську економіку.

Андра-Люсія - Все від місцевих постачальників з України, особливо харчові продукти, тому так, це наш спосіб підтримати внутрішню економіку. Навіщо вам купувати товари з Європи та платити тисячі за транспортування, коли ви можете отримати більше з України, підтримати місцеве виробництво та отримати свіжі продукти?

Це те, що ми зробили для краудфандингової кампанії, яку організували спільно з українсько-німецькою асоціацією OneUkraine. Все було місцевого виробництва з Одеської області. OneUkraine у партнерстві з нами визначила місцевих постачальників, кількість та ціни. Вони відмінно попрацювали: провели дослідження, порівняли ціни та пересвідчилися, що місцевий постачальник знаходиться неподалік від пункту доставки. Причому ми постійно шукаємо нових постачальників та місцевих виробників.

До речі, гроші на наші рахунки не надходять - щодо закупівель у нас партнерство з OneUkraine. Ми поінформували їх та надіслали список усіх організацій та їхніх потреб. Вони створили сторінку краудфандингу, і тепер ми разом куруємо закупівлі. Процес підзвітний: все пройшло через платформу, оскільки ми отримували потреби, координували свої дії з місцевими благодійними організаціями та забезпечували доставку місцевих товарів.

Наразі ми зосереджені на закупівлі медичного обладнання, контактуючи з постачальниками у Європі, зокрема у Великій Британії. Вони мають надлишки речей, і замість того, щоб їх знищувати чи викидати, вони могли б віддати їх українським лікарням. Наприклад, ми нещодавно розмовляли з людиною з Миколаївської обласної лікарні, і вона надіслала нам оновлений перелік потреб. Ми розмістили їх на платформі і запустили краудфандингову кампанію для потреб цієї лікарні та інших подібних організацій (https://www.frontlinemap.org/).

На Заході ми також підключаємо дрібніших, незалежних постачальників. Через платформу такі постачання отримують певну структуру, щоб не просто передати все одній організації, а мати змогу допомогти кільком організаціям чи лікарням в Україні. Здебільшого люди працюють так і досі: співпрацюють з однією організацією, і всі постачання вирушають туди. Ми ж зіставляємо, оцінюємо та намагаємося задовольнити численні потреби зареєстрованих організацій, їх у нас вже близько 30. Тому, будь ласка, розповсюджуйте цю інформацію, що якщо організаціям в Україні потрібна підтримка, то передусім вони повинні зробити свої запити видимими для потенційних донорів за кордоном та постачальників.

 "Ukrainians want to tell a story of resistance, the story of a community that survived, a story of freedom and liberation. It is very different from Western humanitarian narratives and calls to action."

Крім того, є дуже хороші новини з нашого боку. У партнерстві з Manifest Mira CF (організація, що базується в Одесі, партнер Норвезької ради у справах біженців — NRC) Frontline.Live запустила гуманітарний хаб та пункт збору в районі Великого Лондона, тож це дає ще більше можливостей для нашого кластеру продовжувати свої зусилля. 

Як всі ми знаємо, логістика є величезною перешкодою для підтримки гуманітарних ініціатив, тому багато організацій просто не змогли продовжувати допомагати. Й оскільки партнерські відносини мають життєво важливе значення, ми, звісно, запрошуємо будь-яку організацію, що базується у Великій Британії, використовувати нашу інфраструктуру. Просто доставте свою допомогу до пункту збору, а ми забезпечимо подальшу логістику. Цим пунктом ефективно управляє Саша Бунатян, мила українка, яка вже багато років мешкає у Лондоні. Звісно, вона теж є частиною команди Frontline.Live. До речі, ми покладаємо великі надії на всю цю співпрацю, яка оживає за часів кризи

Каталіна - У грудні Міжнародна організація з міграції нарахувала приблизно 6 мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО), багато з яких зі сходу України. Значна їхня кількість зараз в Одесі та Миколаєві. Ми визначили асоціації у цих регіонах, організували краудфандингові ініціативи та зареєстрували на платформі потреби людей. Важливо, що такі асоціації охоплюють потреби ВПО не лише у цих регіонах, а й в інших областях.

 - На жаль, війна все ще триває, і ми, українці, вже бачимо "втому від співчуття". Проте ми мусимо продовжувати і боротьбу, і гуманітарну підтримку. Це стає великим історичним викликом для Європи та всього світу . А така платформа, як FrontLine. Live Ukraine, створює більше довіри до можливості швидко організувати реальну допомогу.

Каталіна - Ми говорили про все це на Форумі у Берні. Хоча й повільно, але ми все ж, сподіваюся, рухаємося до реконструкції. І нам, і іншим міжнародним організаціям буде важливо мати надійні контакти в Україні, щоб брати участь у відновленні. Як і контакти партнерів в Європі, включаючи Румунію, Швейцарію, Велику Британію чи Німеччину.

Андра-Люсія - Ви героїчні та дуже стійкі. Іноді люди на Заході, коли хочуть допомогти, говорять про кризу через війну у півтонах жалю: "українці голодні" тощо. Але це зовсім не та історія, яку хочуть розповісти українці. Українці хочуть розповісти історію опору, історію спільноти, що вижила, історію свободи та звільнення. Це дуже відрізняється від західних гуманітарних наративів та закликів до дій. 

Frontline.Live Ukraine - платформа з довгостроковою перспективою. Це складно, тому що спочатку допомагали всі, а тепер знаходити потрібні запаси стає дедалі важче. Але це саме те, що ми робимо - робимо все можливе, щоб допомогти. І частина того, що ми робимо, — це якраз наша реакція-відповідь на "втому від співчуття".

 - Ви друзі та разом втілюєте важливі міжнародні проєкти. Ваш перший та основний з них – «Ініціатива діаспори». І оскільки українська діаспора наразі розростається, ця тема стає ще більш актуальною.

Каталіна - Я працюю з Андра-Люсією віддавна. Ми товаришуємо ще зі школи, обидві навчалися в Румунії, в Кампіні, містечку недалеко від Бухареста. Андра працює над докторською дисертацією в Кембриджі, а я на своєю у Швейцарії – пишу дисертацію з міжнародних відносин та управління конфліктами. Я орієнтуюся на Республіку Молдова та Придністров'я. 

Андра-Люсія - Якось ми побачили, що мало розуміємо спільноти емігрантів, які живуть в інших країнах. Зокрема мільйони румунів живуть за кордоном, але ніхто не знає, як вони спілкуються, взаємодіють і як складаються їхні стосунки з країною, що приймає. Тож це був наш початковий проєкт, і сторони були дуже зацікавлені у тому, щоб дізнатися більше. У нас величезна діаспора у Великій Британії – понад мільйон людей, а от Румунія і досі не надала достовірних даних. Ми маємо інститути для діаспори, попри це у нас слабка політика взаємодії, оскільки інституційні реформи відбувалися здебільшого поверхнево. Ми поєднуємо розуміння громад діаспори на різних рівнях політики: скільки грошей вони відправляють додому, який їхній внесок у ВВП Румунії та який загальний вплив у суспільстві. Це досить складно, адже коли ми розпочинали проєкт, не було жодних даних, тому все збиралося "з нуля", розробили алгоритм аналізу соціальних мереж, щоб виміряти співпрацю різних організацій діаспори тощо.

Каталіна - "Ініціативу діаспори" ми запустили у 2018 році. Ми "наносимо діаспори на мапи", робимо їх видимими та значущими на міжнародному рівні. Вже публікували аналітичні записки про румунську діаспору у Великій Британії та британську діаспору у Вашингтоні та Брюсселі. Зараз публікуємо аналітичну записку про румунську діаспору тут, у Швейцарії. І було б дуже цікаво найближчим часом скласти мапу української діаспори.


"Український форум: Незбагненне триває" було ініційовано Українським товариством у Швейцарії за підтримки Швейцарсько-української міжпарламентської групи, Університету Фрайбурга та Інституту медіації у Центральній та Східній Європі. На цій зустрічі порушувалися питання підтримки України та важливості висвітлення української позиції у парламенті Швейцарії.

Fresh

Дивитися Далі

On our site we use cookies (and these are not cookies), which make it more convenient for each user. By visiting the pages of the site, you agree to our Privacy Policy. For more information on the Policy and what cookies are needed for and how you can stop collecting cookies, click here.

Ok