Освіта та перші здобутки 

Пилип був високоосвіченою людиною, знав вісім європейських мов, давньогрецьку й латину. Закінчив Києво-Могилянську академію та був відмінником у всьому. І тому не дивно, що по закінченню найкращого навчального закладу на  українських теренах, почав швидко підніматися карʼєрними сходами. Молодого Орлика  запросили  спочатку до Генеральної військової канцелярії в Батурин, де на той час була резиденція гетьмана України Івана Мазепи. Незабаром він посів посаду Генерального писаря  Війська Запорозького та дуже швидко став довіреною особою гетьмана.

Іван Мазепа - талановитий політик та справжній державник, який виношував ідею незалежності України від Московії,  відкрив молодому писарю свої плани. Він хотів  виступити проти Петра І і долучитися  до походу шведів проти Росії, сподіваючись таким чином здобути волю для поневоленої України.  Саме Пилип вів офіційне листування з  Карлом ХІІ, королем Швеції, його талант дипломата, не  в останню чергу, допоміг Мазепі налагодити зв'язок з шведським королем.

Мрія Івана Мазепи про незалежність України від Росії була дуже близька Пилипу, і він був відданий гетьману до останнього дня гетьмана. 

Пилип Орлик. Художник Артур Орльонов

Вигнання і спроби повернутися в Україну 

Після поразки шведсько-українських військ  у битві під Полтавою, Орлик разом із гетьманом, козацькою старшиною і тисячами козаків  відступив до Бендер, на територію Османської імперії. 

Це була ледве не перша політична еміграція українців. 

Навесні 1710 року гетьман Мазепа помер і перед Військом Запорізьким постало питання, хто може бути його наступником. Звісно, йшлося про гетьманство поза Україною, оскільки повернення на рідні землі було неможливим. Росія після перемоги над Швецією укріпилася,  Петро І призначив нового гетьмана, а Івана Мазепу було відлучено від церкви та проклято. 
Тому на спільній раді старшини та козацтва за участі представників османського султана і шведського короля Карла ХІІ Пилипа Орлика обрали гетьманом (у вигнанні). 

Конституція Орлика, або «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького»

Документ, який згодом почали називати «Конституцією Орлика», має оригінальну назву «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького», певний час його йменували і “Бендерськими пактами”, оскільки вони були підписані у місті Бендери. 

Власне, Пакти були створені задля того, щоби  втілити  у життя задля побудови незалежної України після звільнення її від Росії.

Унікальність “Конституції Пилипа Орлика” в тому, що в ній вперше в світі встановлюється поділ державної влади на три гілки влади: законодавчу, виконавчу і судову, а також запроваджується  принцип делегування прав. Це дуже прогресивні ідеї як для початку 18 століття. 

Законодавчу владу представляла Генеральна Рада, власне, парламент, який мав  працювати сесійно - тричі на рік. 

Виконавча влада розподілялась між гетьманом і Радою генеральної старшини. 

А вищим органом судової влади  був  Генеральний суд. 

Сторінки «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького», 1710 р. Національний архів Королівства Швеція, м. Стокгольм. Фото: mind.ua

У документі було і параграфи, які встановлювали виборність різних державних посад та норми, що мали обмежувати права, а відтак, і були профілактикою зловживань  урядовців. 

Окремо були прописані норми, які захищали права козацьких вдів та жінок на час перебування чоловіка  в поході. Тобто, були закладені елементи соціальної політики держави.

Загалом у Пактах було 16 параграфів, які охоплювали досить широке коло державних питань. 

На жаль, цей документ так і не став основою для законодавчої бази незалежної України у ті часи. Гетьману і політичній еліті у вигнанні так і не вдалося вибороти волю для України, хоча спроби були. 

Оригінал першої сторінки Конституції, як іі латиномовна її копія  XVIII століття, зберігаються зберігається в Національному архіві Швеції. Остання ж сторінка україномовного документу з підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького – у Російському державному архіві давніх актів.

Пам’ятний знак  м.Крістіанстад, Швеція, відкритий до 300-ї річниці Конституції Пилипа Орлика.

Спроби повернутися в Україну 

Пилип Орлик сподівався відстояти незалежність України, а відтак, зібравши  16-тисячне військо, у якому були запорожці, буджацькі татари, шведи й поляки під командуванням Юзефа Потоцького, розпочав визвольний похід на Правобережну Україну у 1711 році. 

Після кількох переможних битв, військо Орлика підійшло до Білої Церкви й почало осаду міста. Проте татари, які були вагомою силою, вирішили повернутися додому, грабуючи на своєму шляху українські поселення і забираючи людей у полон. Правобережні козаки, які приєдналися до Орлика під час його походу, кинулися рятувати свої родини та мститися колишнім союзникам, які вчинили таку зраду. Орлик залишився з 3 тисячним військом, втратив довіру і підтримку правобережних українців, та змушений був відступити  до Бендер.  Відновити міць війська він  не зміг, а відтак, визвольних походів більше не було.

Життя в еміграції

30 років гетьман прожив в еміграції, і увесь час намагався знайти підтримку у очільників європейських держав та утворити антимосковську коаліцію. 

Зокрема, коли в 1740 році розпочалося війна між Туреччиною і Росією, гетьман активізував свою дипломатичну діяльність, намагаючись заручитись підтримкою Франції, Великої Британії, Речі Посполитої, Ватикану, Саксонії, Пруссії. Писав до очільників держав листи, в яких розповідав про долю українців під московським ярмом, та просив допомоги у боротьбі за волю. Але не результатів це не дало.  

Помер Пилип Степанович Орлик 24 травня 1742 року в Яссах, що у Молдові.

Крім Конституції гетьман залишив по собі кілька збірників віршів і «Щоденник подорожнього», який вів із 1720-го по 1733 рік.

Справу батька продовжував його син Григір Орлик, намагаючись надихнути світову спільноту ідеєю незалежності України, проте безрезультатно. 

Потужну підтримку більшості світових держав Україна отримала лише зараз, коли почалася повномасштабна війна Росії проти незалежної України. І ми щиро віримо, що на цей раз мрія Пилипа Орлика, Івана Мазепи,  тисячів інших державників і мільйонів українців буде втілена остаточно. Україна утвердиться як незалежна потужна європейська держава і почне свій шлях розвитку та процвітання.