Підрив російськими військами греблі Каховської ГЕС — техногенна катастрофа світового масштабу, яка уже призвела до величезних руйнувань в Україні та матиме довготривалі негативні наслідки як для країни, так і для світу, в цілому.

Були затоплені десятки населених пунктів, гектарів сільськогосподарських та заповідних угідь, загинуло багато свійських і диких тварин, прісноводної риби та птахів, забруднені водойми та джерела питної води на величезній території. Знищені десятки об'єктів культурної спадщини. Є жертви серед населення. Обчислити усі втрати наразі нема змоги, це потребує часу та, як мінімум, доступу до усіх постраждалих територій, частина яких досі окупована.

Найбільшу техногенна катастрофа останніх десятиліть уже називають екоцидом України і вона безумовно вплине на стан екосистеми всього світу, що у контексті глобальних змін клімату має ще більше значення. Тому спільне подолання наслідків - нагальне та надзвичайно важливе завдання для світової спільноти, зокрема, екозахисників, науковців, міжнародних організацій та урядів країн.

Проте ситуація ускладнюється тим, що катастрофа відбулася у зоні бойових дій. Тим паче, що уже є випадки обстрілів з боку окупаційних військ центрів допомоги постраждалим, волонтерів та простих людей, що намагаються евакуюватися з окупованих територій. Окупаційна влада не лише не організувала евакувацію, а й перешкоджає місцевим волонтерам та рятувальникам з підконтрольної Україні території допомагати постраждалим.
Терор водою і обстрілами продовжується. Все це вимагає уваги та реакції світу.

Наслідки підриву греблі Каховської ГЕС

Техногенна катастрофа, спричинена РФ, матиме непоправні гуманітарні, соціальні, економічні, епідеміологічні та екологічні наслідки - у цьому сходяться різні фахівці, що дають попередні оцінки.

Люди і території

Затоплено 520 квадратних кілометрів, десятки населених пунктів, евакуйовано тисячі людей, без житла залишилися десятки тисяч українців. Є дані про загиблих та пропалих безвісти, проте отримати точні дані про жертви теракту неможливо, в тому числі і через те, що частина затоплених територій - під окупацією та/або досі у воді.

Станом на 13.06.23 р затопленими залишаються 30 населених пунктів у Херсонській та 31 - у Миколаївській областях, про що повідомив прем'єр-міністр України Дмитро Шмигаль. Також він зазначив, що вже евакуйовано 3700 громадян.

Внаслідок спустошення Каховського водосховища без води залишиться багато населених пунктів, в тому числі, і великі промислові міста, зокрема, і Кривий Ріг.
Це може призвести до зупинки виробництва, невиплати зарплат та несплати податків. Як наслідок - безробіття, зниження рівня життя, соціального напруження.

Довкілля

У воду потрапила велика кількість паливно-мастильних матеріалів (у перший день - 150 тонн), вміст вигрібних ям та відстійників токсичних речовин. Це уже призвело до забруднення водойм і джерел питної води. Забруднюючі речовини потрапляють і в Чорне море.
Є високий ризик підвищення рівня інфекційних хвороб, погіршення епідемілогічної ситуації у регіоні.

Перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький зазначив, що під загрозою знищення опинилися сотні тисяч птахів і десятки тисяч тварин, серед них велика кількість червонокнижних представників флори і фауни.

30% заповідного фонду ризикують зникнути через повінь. Було повністю затоплено національний парк «Нижньодніпровський», а відтак уже знищено 120 цінних видів флори і фауни, що охороняються законом. Підтоплені території, де до катастрофи зберігалися типові та рідкісні заплавні ліси, болота, луки, піщані степи та балки.
Також під загрозою повного зникнення опинилися знамениті Олешківські піски (справжня українська пустеля), які нині знаходяться під окупацією.

Затоплення має катастрофічний вплив і на рибні ресурси. В Каховському водосховищі була найбільша кількість прісноводних промислових видів риб в Україні, а відтак, збитки рибної промисловості можуть сягнути 95 тисяч тонн, а це близько 4 млрд гривень.
Крім того, частина прісноводних риб потраплять у Чорне море, де загине.

Осягнути усі наслідки для довкілля наразі важко, але фахівці сходяться в думці, що це проблема на десятиліття, і прогнозують, що зміни будуть незворотні.
Більше про наслідки для довкілля читайте - тут.

Агропромисловість

Під водою опинилося тисячі гектарів сільгоспземель  на Херсонщині та Миколаївщині. Заступник директора департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Андрій Кравченко заявив, що на сьогодні підтверджено затоплення 1300 га сільськогосподарських угідь у  Херсонській області та  є загроза підтоплення  ще для 25 тис. га. Проте вказувати точні цифри ще зарано. 

Також відбудеться заболочення осушених раніше земель нижньої течії Дніпра, деградація ґрунтів внаслідок змивання припливною хвилею, замулення тощо.   

Крім того, через осушення Каховського водосховища водопостачання втратить 31 система зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей і без води залишаться 94% зрошувальних систем у Херсонській, 74% у Запорізькій та 30% у Дніпропетровській областях. А отже, на півдні  буде посуха і аграрії не зможуть вирощувати зернові, садові та овочеві культури, що призведе до дефіциту та зростання цін, як в Україні, так і в світі. А це серйозно вплине на економічну ситуацію в регіоні та в країні. 

Усі економічні наслідки для країни ще будуть підраховуватись, але рахунок іде на мільярди євро.

Культурна спадщина

Команда HeMo Ukrainian Heritage Monitoring Lab, у співпраці зі Smithsonian Cultural Rescue Initiative зібрала попередні дані щодо затоплення об'єктів культурної спадщини.

Узагальнені дані такі: затоплено 5 музеїв, в тому числі, меморіальний будинок письменника Остапа Вишні та розписаний будинок Поліни Райко - яскравий зразок наївного мистецтва, а ще 10 бібліотек, 15 архітектурних і 6 археологічних пам’яток.

Попередній звіт команди можна побачити тут. 

Реакція світової спільноти

В перші дні після теракту понад 40 лідерів світу зробили чіткі заяви щодо катастрофи, покладаючи провину за підрив греблі Каховської ГЕС на окупаційні війська. Хоча інформаційна атака росії, яка намагалася покласти провину на Україну, була досить потужною, що призвело до хаосу в інфопросторі, світові лідери були послідовні і однозначні у своїх оцінках.
Зокрема, Урсула фон Ляєн, Президентка Єврокомісії заявила: «Росія має заплатити за воєнні злочини, що скоєні в Україні. Руйнування греблі, ця обурлива атака на цивільну інфраструктуру, піддала ризику тисячі людей у Херсонській області. Європа мобілізує допомогу через наш механізм цивільного захисту. Ми проводимо координацію з країнами-членами, щоб швидко доставити помпи, пожежні рукави, човни з мобільними станціями для очищення води. Ми стоятимемо з Україною так довго, як це буде необхідно».

Станом на 13 червня до допомоги долучилося уже 13 країн. Про що повідомив український прем'єр Денис Шмигаль. "Йдеться про десятки й сотні човнів, плотів, мотопомп, генераторів, контейнерів, резервуарів, фільтрів для води, а також багато інших речей, - повідомив він.

Катастрофа, спричинена росією вразила увесь світ та підняла нову хвилю підтримки від урядів, організацій та простих громадян у різних країнах Європи та світу, загалом.

Люди збирають гуманітарну допомогу, організовують акції та мітинги, задля привернення уваги спільнот до катастрофи. Так у більшості великих міст Швейцарії люди виходили з плакатами “Росія - країна терорист”, СтопЕкоцидУкраїни та іншими. Люди збирають кошти та гуманітарну допомогу, щоб надіслати українцям.

Новий глобальний злочин росії викликає обурення, співчуття та бажання допомогти українцям.

Інформаційна гігієна від Тімоті Снайдера

Відомий американський історик Тімоті Снайдер, професор Єльського університету, який послідовно підтримує Україну, написав колонку Дамба Каховського водосховища: десять порад, як писати про катастрофу, задля того, щоб протидіяти ІПСО росії та інформаційно підтримати Україну.

“Уникайте спокуси почати розповідь про цю рукотворну гуманітарну та екологічну катастрофу з "урахування точок зору обох сторін". Це не журналістика. - зазначив він. - Подавати російські заяви поряд з українськими – несправедливо щодо українців. У цій війні те, що говорили російські речники, майже завжди було неправдою, тоді як українські речники здебільшого говорили правду. Таке зіставлення точок зору обох сторін передбачає їхню рівність, а це унеможливлює розуміння читачем цієї важливої різниці”.

Також він наголосив, що саме росія контролювала відповідну частину греблі, коли та вибухнула. “Це суттєва частина контексту. - наголошує він. - Це переважає те, що хтось сказав. Коли розслідується вбивство, детективи думають про знаряддя злочину. У Росії вони були. Україна їх не мала”.
Крім того, продовжив Тімоті, ця історія не починається з вибуху дамби. Читачі повинні знати, що протягом останніх 15-ти місяців Росія вбивала українських цивільних і руйнувала українську цивільну інфраструктуру, тоді як Україна намагалася захистити своїх людей та інфраструктуру, яка підтримує їхнє життя”.

Як резюме

Трагедія, спричинена діями російських військ, призвела до збільшення міжнародної підтримки Україні, зокрема і контексті допомоги у подоланні наслідків повені. За що усі українці безмежно вдячні.
Проте це лише частина задач, що стоять перед світом. До вирішення глобальних екологічних проблем, спричинених підривом греблі, мають долучитися екологічгні організації світу та міжнародні структури, позаяк це загальнопланетарна проблема.
Потрібен довгостроковий план, що допоможе мінімізувати негативні наслідки катастрофи та відновити нормальне життя регіону.

Так само важливо зробити все, щоб унеможливити подібні терористичні акти з боку росії в майбутньому. Зокрема, у зоні ризику - Запорізька атомна електростанція, яка теж знаходиться на окупованій території. Її система охолодження певною мірою залежила від Каховського водосховища. Наразі води в охолоджувальних басейнах достатньо ще на 4-5 тижні. Звісно, передбачені й інші джерела постачання води, проте рішення та зусилля щодо їх залучення має приймати окупаційна влада, яка і підірвала ГЕС. Аварія на атомній електростанції може стати черговим злочином російських окупаційних сил проти планети.

Тож світ, зокрема міжнародні організації, мають реагувати терміново, залучаючи усі можливі та неможливі ресурси.
І усвідомлення цього - наше найголовніше завдання зараз.