Як витримати марафон фінансової підтримки українців швейцарськими платниками податків, які на собі відчувають наслідки війни росії проти демократичної Європи на землі України?
Для мене відповідь очевидна - дати українцям вудку, щоб вони самі ловили свою рибу, замість того, щоб надавати щомісячну фінансову підтримку. Звичайно, я кажу про ті верстви населення, що не мають можливості працювати: літніх людей, хворих, дітей, а про тих людей, які можуть і хочуть працювати, яким потрібно створити умови та мотивацію. До речі, працевлаштування українців з усіх боків може покращити цю довготривалу ситуацію, яка невідомо коли закінчиться.
Роботодавці проявляють інтерес до потенційних працівників з України, більшість з яких мають хорошу освіту, особливо в таких сферах, як нові технології, чи в таких дефіцитних галузях, як HoReCa (ринок громадського харчування та готельного господарства), медичні послуги або ресурсномісткий аграрний сектор.
Однак, згідно зі статистикою на початок осені 2022 року трохи більше 10% власників посвідок на проживання категорії S інтегрувалися в ринок праці. Хоча це трохи вищий відсоток, ніж у інших національних категоріях шукачів притулку, але все ще досить мало.
Об'єднання швейцарських роботодавців (ОШР) вітає прагнення компаній сприяти інтеграції українців на ринку праці. Щоб дізнатися більше про зацікавленість, проблеми та потреби швейцарських компаній у працевлаштуванні українських біженців, UPS доручила дослідницькому інституту Sotomo провести опитування. Воно проводилося з 18 по 25 липня 2022 року за допомогою B2B панелі AmPuls серед 367 керівників німецьких та французьких компаній.
Опитування показало, що 56% швейцарських компаній зацікавлені у працевлаштуванні біженців з України. Практично кожна десята вже найняла принаймні одного українці чи українку, і переважна більшість (85%) роботодавців задоволені їх послугами. Одним з головних мотивів для компаній є можливість зробити свій внесок у солідарні зусилля. Також згадуються такі важливі фактори як висока якість та мотивація українських працівників.
Офіційна статистика, проведена в Польщі наприкінці минулого року Центром досліджень Варшавського університету, вражає; українці в Польщі сплатили 2 мільярди євро податків, що втричі більше, ніж ця країна витрачає на біженців.
"Ми витратили 3,5 млрд злотих (750 млн євро) на допомогу українцям, але згідно підрахунків віце-президента Польського фонду розвитку Бартоша Марчука, ми отримали 10 млрд злотих (2 млрд євро) з податків, які вони сплатили. Польща справді багато витрачає на українських біженців (наразі їх в країні понад 5 мільйонів), але ще більше отримує", - каже Мацей Душик, професор Центру міграційних досліджень Варшавського університету.
Які перешкоди заважають працевлаштуванню українців та які існують можливості покращити цю ситуацію - читайте в інтерв'ю з Вінсентом Різеном, директором ліцензійного відділу Торгово-промислової палати Вале www.cci-valais.ch
В.Р: На початку нашої розмови я хотів би сказати, що радий нашій зустрічі і зацікавлений у працевлаштуванні українців. Я повністю підтримую Україну в її боротьбі за самовизначення і колективну безпеку Західної Європи, проти імперіалізму деспотичного і корумпованого Кремля. Я бачу українців як націю незалежних людей, що розвиваються і лібералізуються, з гарною освітою і технічними навичками, величезним економічним потенціалом і можливостями.
У яких галузях економіки кантону українці можуть бути працевлаштовані зараз?
Вінсент: Усі сектори економіки - від будівництва і технічних професій до охорони здоров'я та відпочинку, а також гастрономії та готельного бізнесу - шукають наразі кваліфікованих працівників. Фактично у Швейцарії сьогодні є вакансії за всіма професіями.
Що, на вашу думку, загалом ускладнює працевлаштування українців зі статусом захисту S та правом на працю?
Вінсент: Згідно зі статистикою Інституту Сотомо, більшість роботодавців, насамперед, бачать проблему у відсутності мовних навичок і чекають від федерального уряду та кантонів додаткових мовних інтенсивних програм. Найбільшим побажанням компаній є більш наполегливі дії влади до організації мовних курсів для вихідців з України: 62% з них очікують, що Конфедерація та кантони працюватимуть над кращою інтеграцією української робочої сили, пропонуючи саме мовні курси. Третина хоче більшої безпеки планування у контексті дозволів на роботу та проживання.
У Швейцарії найвільніший і найліберальніший ринок праці в Європі, де немає проблем з доступом до роботи.
Як економіст, я бачу глибшу проблему, яка полягає в тому, що для багатьох є труднощі з доглядом за дітьми. Крім того, ситуацію ускладнює недостатня мобільність потенційних працівників, адже в більшості випадків вони живуть в пансіонатах або будинках відпочинку високо в горах, іноді за 5 і більше кілометрів від найближчого транспортного вузла, без можливості самостійно обирати житло. Тому вкрай важко уявити собі професійну діяльність, коли щодня потрібно спочатку 5 км діставатися до залізничного вокзалу, а потім ще доїхати до робочого місця, яке не завжди знаходиться в безпосередній близькості від станціі.
Зрештою, не всі, хто живе в таких умовах, можуть працювати в туризмі чи сільському господарстві, щоб знайти роботу неподалік від місця проживання.
Тепер виникає наступна проблема: що робити з дітьми? Так, це, звичайно, непросте питання і для швейцарських сімей. Але, наскільки мені відомо, українські сім'ї, які живуть у кантональних гуртожитках, придумали рішення: створюють мікрогрупи дітей, яких доглядає одна людина, а інші можуть піти на роботу, а потім відбувається ротація. Однак це можливо, переважно, лише в закладах інтернатного типу.
Думаю, було б добре налагодити комунікацію між українськими біженцями, які можуть озвучити потреби та перешкоди в пошуку роботи, і центрами соціального захисту і міграційними службами, які контактують з бізнес-асоціаціями, компаніями та виробничими підприємствами.
Було б правильно розробити на муніципальному рівні бачення та стратегію, а також механізми фінансового захисту при пошуку житла, створити цільові інтенсивні мовні курси, що дають специфічну лексику для роботи в певних галузях. Що стосується мовних курсів, то добре, що на федеральному рівні виділяється невелика сума в 3000 франків на інтеграційний курс, але я думаю, що було б правильним спрямувати цю можливість на конкретні курси, пов'язані з працевлаштуванням.
Статус захисту S продовжено на півтора року, і було б економічно доцільно створити механізми працевлаштування, а не просто чекати, поки закінчиться термін дії цього статусу. У будь-якому випадку, достатня кількість українців зможе повернутися додому, коли закінчиться війна, але ми в Швейцарії вже маємо достатній досвід з культурою інтеграції і кілька успішних міграційних хвиль інтеграції європейських народів через роботу. Тож варто це використати.
Робота може бути способом виживання, але, мабуть, не для всіх, і це треба враховувати. Однак я вважаю, що ми повинні дати усім, хто бажає, таку можливість, попередньо пояснивши їм, як це працює у Швейцарії.
Поки що я не бачу злагодженої взаємодії, але вже нашу з вами розмову можна розглядати як старт для організації такої коаліції в комунікації на рівні кантону Вале.
Що ще, на Вашу думку, заважає українцям знайти роботу?
Вінсент: Окрім проблем мобільності, опіки, браку мовних навичок та недостатньої співпраці між соціальними та економічними службами для мігрантів і муніципалітетом, є ще й те, що українці не розуміють, як працює ринок праці у Швейцарії.
На мою думку, справжня проблема полягає в тому, що це не проблема попиту на робочу силу (тобто роботодавців), а скоріше проблема пропозиції (тобто працівників) на ринку праці.
Нам дійсно потрібно дивитися на окремих людей, які хочуть працювати, і розглядати кожну ситуацію індивідуально. Якщо ви зацікавлені в пошуку роботи, то ви можете співпрацювати з нами, позаяк ми зараз розглядаємо, що можемо зробити на інституційному рівні в кожному окремому випадку.
Які ще питання залишаються відкритими? Валідація та визнання українських дипломів.
Я думаю, що ми можемо знайти досить прагматичні рішення, адже у Швейцарії ми вже знаємо про так звану валідацію набутих знань та наявних компетенцій. Ми прийняли кілька хвиль міграції і маємо достатньо випадків, коли люди, які починали з робочих кейсів у компаніях, стабілізувалися і закріпилися, підтверджували таким чином свої високі мовні та професійні навички на рівні С, які були визнані дійсними.
Наше завдання - працювати разом, щоб дійсно зрозуміти потреби потенційних українських працівників та покращити їхній доступ до ринку праці, адже у Швейцарії, вільному та відкритому суспільстві, вже давно існує культура трудової міграції.
Більше інформації про результати опитування Інституту Сотомо:
1.Ставлення компанії до найму працівників: Чи планує компанія вживати заходів для найму людей з України зі статусом S-захисту? 56% не мають конкретних планів. Однак базові наміри у них є.
2.Чи задоволені роботодавці працівниками зі статусом S у компаніях, які вже найняли принаймні одну особу з цим статусом. 85 % задоволені.
3.Чи планують ці компанії наймати більше українців зі статусом S? 49 % компаній, які вже найняли принаймні одного українця, мають намір найняти більше українців з названим статусом.
4.Які причини найму осіб зі статусом S? 50% хочуть таким чином зробити свій внесок солідарності, 30% відчувають нестачу кваліфікованих працівників або робочої сили в Швейцарії, 30% підкреслюють високу кваліфікацію українських працівників, 28% виступають за високомотивовану українську робочу силу, 8% бачать переваги в помірних вимогах до заробітної плати для українських працівників.
5.Ставлення до продовження терміну перебування: 57% компаній виступають за продовження права на проживання на час роботи.
6.Очікування щодо впливу держави та кантонів: 62% компаній очікують, що Конфедерація та кантони вживатимуть заходів для покращення інтеграції українських працівників шляхом організації мовних курсів. Третина з них хотіли би бачити більш активну роль регіональних центрів зайнятості та більшу ж таки визначеність у плануванні у контексті дозволів на роботу та проживання.
7.Готовність компаній та їхніх асоціацій брати участь в інтеграції українських біженців у швейцарський ринок праці: 51% готові створити відповідні програми стажування або наставництва, 41% готові запропонувати професійне навчання (допрофесійна підготовка, учнівство), 28% готові брати участь у створенні галузевих бірж праці, 15% готові активно шукати та наймати українських біженців.
8.Ставлення до сприяння зменшенню дефіциту робочої сили: 52% вважають, що біженці з України могли б сприяти зменшенню дефіциту робочої сили в готельно-ресторанному секторі. Більшість компаній у сфері охорони здоров'я та соціального забезпечення, будівництва та інформаційно-комунікаційних послуг також вважають, що ці люди могли б допомогти зменшити дефіцит у їхньому секторі. На противагу цьому, потенціал українських біженців вважається менш важливим для зменшення дефіциту робочої сили у промислових компаніях.
Отримана вибірка була створена, зважаючи на розмір компанії, галузь бізнесу та мовний регіон за допомогою методу IPF (ітеративного пропорційного підбору, також відомого як "згрібання" або "королівський коефіцієнт"), щоб зробити результати репрезентативними для німецькомовних та франкомовних компаній Швейцарії.
.jpg)
Корисна інформація для кваліфікованих українців
Пропозиція для кваліфікованих українців
Оцінка кваліфікації та підтримка у визнанні диплома
НЕКЅ Mos Beт, спеціалізований центр підтримки кваліфікованих мігрантів, пропонує безкоштовну підтримку тим, хто потребує професійної інтеграції *
Оцінка кваліфікації
Ви розповідаєте нам, що ви вивчали, який професійний досвід отримали і які у вас компетенції. Ми аналізуємо отриману інформацію та пропонуємо можливі кроки для вашої професійної інтеграції
Допомога в поданні клопотань про визнання дипломів
Ми допоможемо вам скласти клопотання про визнання диплома та подати до відповідної установи Якщо ви ще недостатньо добре володієте німецькою, ми можемо провести співбесіду англійською або залучити перекладача.
Зв'яжіться з нами:
для запису на співбесіду надсилайте листа за адресою mosaiq-bern@heks.ch
Зазначте свої ім'я та прізвище, адресу та номер телефону.
Якщо ви маєте резюме, додайте ть його.
У разі запитань телефонуйте: 031 385 18 31 або 031 385 18 30
Ця ініціатива фінансується катоном Берн
HILFSWERK DER EVANGELISCH REFORMIERTEN KIRCHE SCHWEIZ
MosaiQ Bern Burenstraine 12
CH 3007 Bern
