Юлія Прийма, Голова Асоціації розповіла про все в деталях.
В останні роки у світі зростає занепокоєння проблемою втрат продуктів харчування і харчових відходів. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), щороку в усьому світі одна третина їжі, виробленої для споживання людиною, втрачається або витрачається даремно, що становить близько 1,3 мільярда тон на рік вартістю приблизно 1 трильйон доларів США. Більше того: всієї виробленої, але ніколи нез’їденої їжі вистачить, щоб прогодувати два мільярди людей – це більш ніж удвічі більше, ніж кількість недоїдаючих людей у всьому світі.
В Україні, яка від 24 лютого 2022 року знаходиться у стані війни з росією після повномасштабного вторгнення останньої, Програма розвитку ООН (UNDP) розглядає чотири можливі сценарії, за найгіршим з яких кількість тих, хто живе за межею бідності, та тих, хто може перетнути межу бідності, може сягнути 90,5% від всього населення, якщо війна затягнеться упродовж 2023 року. З цих 90,5%, за найгіршим сценарієм, за межею бідності опиниться 28%, а можуть перетнути межу бідності 62,5%. Водночас, згідно зі статистикою ООН, щороку українці викидають близько 7 млн тон продуктів харчування на смітник.
Рішення
Продовольчі банки виступають як рішення цієї проблеми, оскільки їхня діяльність безпосередньо пов’язана із запобіганням перетворення придатної для споживання їжі у відходи упродовж усього виробничого ланцюга і передачі людям, які потребують продовольчої допомоги. Вони прагнуть забезпечити зв’язок між надлишком і потребою, створюючи та сприяючи інфраструктурі, яка дозволяє збирати та перерозподіляти надлишки їжі, яка не підлягає продажу. Таким чином люди, що страждають від голоду, отримують продовольчу допомогу, а кількість харчових відходів зменшується.
Особиста мотивація
Я вважаю це великим кроком до збільшення кількості продовольчих банків в Україні, діяльність яких, на мою думку, є дуже важливою. Мені болить щоразу, коли я зустрічаю знедолених людей, які змушені обирати між їжею і медикаментами чи між оплатою комунальних послуг і тижневим запасом продуктів. Порятунок їжі для мене в першу чергу – це про допомогу людям. Адже ця їжа вже вироблена, ресурси витрачені, то ж так логічно і природньо, щоб ця їжа виконала своє призначення. А вчасно зібрати її, зберегти і передати її потребуючим – ось в цьому і полягає основне завдання продовольчих банків. І дуже добре, що рятуючи їжу, ми рятуємо не лише людей, а й навколишнє середовище!
Перші вагомі кроки в Україні
Бажаючи мінімізувати кількісні показники органічних відходів та одночасно боротися із голодом, восени 2019 р. активісти створили громадську організацію «ТАРІЛКА» у Львові, яка стала першим продовольчим банком в Україні, що працює за принципом порятунку придатних до споживання продуктів харчування і безпосередньої допомоги потребуючим. Члени команди намагалися активно популяризувати ідею культури продовольчих банків, завдяки чому вже навесні 2021 р. ще одна «Тарілка» запрацювала у Києві, а на початку лютого 2022 р. у Херсоні.
Маючи на меті максимально ефективно управляти надлишками їжі і її перерозподілом поміж потребуючими, в січні 2023 р. ми створили Асоціацію продовольчих банків України «ТАРІЛКА».
З метою популяризації культури продовольчих банків в Україні, за підтримки українського благодійного фонду «Загорій» ми розробили посібник із відкриття та розвитку продовольчого банку «ТАРІЛКА» у твоєму місті», який доступний усім бажаючим, хто хотів би відкрити продовольчий банк у своєму населеному пункті. Зараз Асоціація працює над курсом лекцій для школярів про раціональне використання продуктів харчування, прагнучи навчити молоде покоління правилам планування, зберігання та ефективного використання усіх продуктів, які їхні сім’ї купують для домашнього вжитку.
Наслідками війни, що йде вже 10-ий рік, і повномасштабного вторгнення, що триває більше року є зростання цін на продукти і водночас зменшення доходів населення, періодичні відключення світла, обмежений доступ до продуктів харчування в деяких регіонах України. Тому раціональне споживання продуктів харчування, яке і раніше цікавило багатьох українців, стає все більш популярним і набуває нових сенсів. Екологічні організації та еко-свідомі громадські активісти стають все більш відомими, а їхній вплив – все більш значущий.
Наші однодумці
Так, Zero Waste Alliance Ukraine – об’єднання організацій та активістів України, які працюють над вирішенням проблеми відходів в Україні – працюють над реформуванням системи поводження з відходами та ресурсами в Україні, зміщенням фокусу з дискурсу «як переробити відходи» на дискурс «як запобігти утворенню відходів», зокрема і харчових. Це означає першочергово шукати шляхи повторного використання і популяризації компостування.
Дізнавшись про місію наших продовольчих банків – рятувати їжу, яка рятує людей – відомий український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко підтримав нашу ініціативу, розробивши рецепти страв для усіх, хто прагне розумно використовувати харчі і не викидати їх у смітник, навіть якщо термін придатності добігає кінця або ж уже завершився.
Тут варто зазначити, що на відміну від країн Європи, де реалізація продуктів харчування відбувається за принципом «безпечний для споживання, а отже може бути спожитим», в Україні продукти харчування, дата споживання «Вжити до» яких минула, не можуть передаватись людям, що відчутно зменшує кількість продукції, якою можуть оперувати продовольчі банки, і збільшує кількість харчових відходів у загальному обсязі відходів.
І поки ми працюємо над тим, щоб внести необхідні зміни у законодавство України, спираючись на європейський досвід, Євген популяризує раціональне використання усіх продуктів харчування, які не втратили своїх якостей і безпечні для вживання, незважаючи на дату, вибиту на упаковці. Тож тепер українці сміло можуть готувати пиріг з хліба з карамелізованими яблуками, пасту з тушкованою капустою, батат в духовці з лимоном та інші смачні і корисні страви з продуктів, яким ще точно не місце у смітнику.
Тож, як ми бачимо, питання раціонального споживання продуктів харчування є досить обширним і підходити до нього потрібно комплексно. Україна не лишається осторонь проблеми харчових відходів і, незважаючи на складні умови, в яких ми зараз живемо, наші громадські організації та громадські діячі провадять просвітницьку діяльність, заохочуючи і навчаючи правильному поводженню із продуктами харчування. Малими кроками досягаються великі цілі. Вірю, що нам в Україні це також вдасться!
