Основна місія організації - допомога українцям, які рятуючись від війни переїхали до Швейцарії, відновити своє життя та зробити процес інтеграції та соціалізації у нове суспільство якомога природнім. Основна увага у діяльності Ukraine reborn приділяється найбільш вразливим групам населення – жінкам і дітям.
Про початок діяльності Ukraine reborn
Надія: Як і всі, я бачила, що ситуація погіршується, але все ж не думала, що буде така велика війна. Перші дні були дуже складними, усі були як у ступорі. Заспокоївшись, зрозуміли, треба діяти. З Любою ми знайомі вже багато років, у спілкуванні виявилося, що вона вже розпочала займатися питаннями гуманітарної допомоги, я ж опікувалася волонтерами. З часом стало зрозуміло, що люди, які приїздили до Швейцарії потрапляли у такий собі вакуум спілкування та самореалізації. Ми вирішили разом об’єднати зусилля у реалізації інтеграційних проектів та допомагати біженцям саме у цьому напрямку.
Люба: На початку війни ми на дві сім'ї організували пункт збору гуманітарної допомоги. Назбирали 1100 коробок і відправили до України. Але в якийсь момент зрозуміли, що, напевно, не дуже раціонально використовуємо свої знання, вміння, тому що будь-яка людина може зібрати коробку і відправити. Ми сказали собі, нам потрібно робити щось інтелектуальне, більш унікальне. Зараз у нас 15 членів асоціації. Більшість із них - люди, які тут живуть давно, знають мову, орієнтуються в тому, як влаштована Швейцарія. Є якісь свої контакти, знайомства для вирішення багатьох життєвих питань. І ми пішли в таку більше соціокультурну сферу, скажімо так, підтримки людей. Тобто ми перш за все намагаємося орієнтуватися на ті потреби, які є в українців.
Про команду однодумців та пошук мотивації
Надія: Буквально перед тим, як зустрітися з вами, у нас був дзвінок серед членів асоціації - ми прийняли в команду нову прекрасну жінку, психолога, яка, відповідно, займатиметься працевлаштуванням українських психологів для роботи з біженцями. Окрім того, у нас зараз близько 50 вчителів різних напрямків які співпрацюють на сьогодні з асоціацією. Хтось з них працює зовсім безкоштовно, хтось отримує невелику зарплату.
Що стосується мотивації, то, знову ж таки, я впевнена що людина допомагає собі сама. Це найголовніша мантра останніх років для мене. Тобто у нас немає такого, що мені потрібно прийти і когось там розважати, мотивувати чи ще щось. Головне, ми приймаємо людей на основі того, що вони вже мотивовані, мають якісь ідеї та хочуть робити корисні та цікаві проекти.
Люба: Люди самі виявляють бажання прийти до нас. Коли ми бачимо, що ось - все зійшлося, ми, так би мовити на одній хвилі, ми приймаємо до структури та члентсва в нашій асоціації.
Надія: Цілком згодна з тим, що Люба говорить. Мені здається, що наше з нею завдання у всій цій історії скоріше дати людям підтримку, яка їм потрібна, щоб вони робили те, що хочуть. На цьому загалом асоціація і тримається. Плюс до того, ще допомагає здорове партнерство. Велике щастя мати партнерів, які бачать життя схожим чином, як ми. Наприклад, у нас налагоджено партнерство з Женевською діаспорою та Асоціація D, з якими ми колись починали. Вони знайшли грант, щоб робити класи для дітей. У нас грошей взагалі ще не було, але ми організували ці класи. Відповідно, вони нам якось допомагали з першим фінансуванням. Зараз ці організації більше займаються гуманітарними та соціальними проектами. Мені здається, ми дуже допомагаємо один одному та доповнюємо, і це неймовірно тішить та надихає.
Читайте Також
Надія: По-перше, це освітня інтеграція та соціалізація. У нас є кілька центрів, ми маємо пул вчителів та багато волонтерів. GеCARE - один із них що засновано Женевським Осередком та швейцарською асоціацією Maison Kultura, але де факто так вийшло, що весь освітній контент, який там відбувається, класи, різноманітні консультації для біженців та багато іншого, робимо ми як асоціація.
Люба: Ще два центри, в яких ми працюємо разом із нашими партнерами заходяться в Лозанні. Там так само ми проводимо психологічну підтримку, різні лекції, заняття. На даний час у нас є підтвердження того, що є шанс відкрити незабаром наступний центр у Версуа (кантон Женева). Тобто ми й надалі шукаємо приміщення і продовжуємо розвивати структуру.
Надія: Другим величезним напрямком у нас керує Дмитро Мілащук, який стартував зі створення проекту www.hiretheUkrainian. Цей проект про підтримку українців у працевлаштуванні, а також надавав психологічну підтримку та коучинг. Наразі зараз ця платформа називається - The Ukrainian www.theukrainian.eu
Дмитро також організував інформаційну підтримку через подкаст, який запустив у рамках цієї платформи
Ще один великий напрямок, який зараз виходить на перший план - відновлення України. У Женевській Торговій палаті ми дуже багато зараз спілкуємося на цю тему. Це завбільшки допомога у працевлаштуванні українців у швейцарські компанії що згодом будуть зацікавлені заходити на український ринок після нашої Перемоги, в яку ми, звісно, усі дуже віримо.
Читайте Також
Вимушено переміщені українці проходять складний відрізок свого життя. Ми вважаємо, що цей час не повинен стати для них пропущеним. Адже професійна реалізація, відчуття себе корисною одиницею суспільства дуже велика частина життя для будь-кого, а ще це є характерною ознакою української ментальності. Важливо відчувати, що ви не випадаєте з життя, що є сенс, є якась ціль попереду, до якої ви прямуєте, що завтра буде співбесіда, а післязавтра робота в такій-то компанії. А коли настане Перемога, то взагалі можна повернутися додому та мати зрозумілий шлях, досвід, розуміння що робити далі.
Звичайно, проект відбудови України - дуже кропітка робота, адже потрібне фінансування та залучення великих ресурсів. Наразі ми працюємо над вирішенням цього питання. 
Люба: Окрім цього, ми мали досвід з допомоги українським організаціям у проведенні заходів на території Швейцарії. Якщо до Женеви або Лозанни хтось приїжджає з метою зібрати грошей на ЗСУ, нам це близько і ми співпрацюємо. Так ми сприяли організації концерту групи ТНМК, допомогли знайти майданчик, запросили багато людей, приймали гурт в Лозані.
Також досить помітною акцією була благодійна вечеря де основною метою стало знайомство швейцарців із українською культурою, з нашою національною кухнею. То була чарівна різдвяна вечеря у Лозанні де ми збирали на новорічні подарунки, на організацію новорічних свят для українських дітей і швейцарці досить активно відгукнулися на цей заклик. Загалом у нас було сім новорічних свят, які ми організували. Такі проекти дуже мотивують, бо є розуміння, що ми зробили трохи радісніше великій кількості дітей та їх мам Різдво та новорічні дні.
Надія: Взагалі, ми не могли й уявити, що Ukraine reborn буде існувати більше року, що асоціація функціонуватиме та буде мати такий розвиток. У всіх було відчуття, що це закінчиться дуже швидко, і ми фокусувалися на якихось короткострокових речах. І потім, коли минув рік, у нас була генеральна асамблея, ми просто виписали всі активності, що зробили за рік. І ось цей список склав три сторінки дрібним почерком. Тобто це була величезна кількість класів, зустрічей, лекцій на якісь актуальні теми для українців з права, юрисдикції, того, як жити у Швейцарії, а ще курси французької та англійської мови. Коли ми підвели підсумки, ми зрозуміли нарешті що разом зробили щось добре, і саме це нас мотивує рухатися далі найбільше. Поки що ми не отримуємо зарплати - нас мотивують саме відгуки, добрі слова та вчинки від тих людей, для яких ми це все робимо.
Про найбільш зворушливі моменти у волонтерській діяльності
Люба: Щодо наших персональних історій, дуже зворушлива тема це те, що ми працювали та працюємо з величезною кількістю вчителів та волонтерів. І ми навіть змогли дві людини взяти офіційно на роботу з постійною зарплатою. Це для них та нас дуже важливо. Ще вісім вчителів ми змогли взяти на контракт і фрілансерство, тобто ми оплачуємо погодинну роботу за ті класи, заняття, які вони проводять з дітьми. Це величезна допомога для них. Всі вчителі розповідають, що якщо завтра довелося б йти мити посуд чи збирати полуницю на полі, вони були б напрочуд не щасливими людьми. На сьогодні наші вчителі радіють від того, що можуть продовжувати в іншій країні займатися тим, що вони найкраще вміють, тим, що люблять. Це їх мотивує і дає сили, енергію для життя та особистого розвитку.
Я хочу додати ще про важливість соціалізації. Ми колись розповідаємо, що у нас є курси або різноманітні заняття у центрах, наприклад, ігри в шахи чи в’язання, то деякі люди трішки так посміхаються. Вони просто недооцінюють, що це значить для людини, яка приїхала зі свого рідного середовища, лишилася постійного кола спілкування. Наші центри це величезна допомога у соціалізації, в уникненні ізоляції. Тут вони діляться своїми історіями що є величезною психологічною розрядкою, розумінням, що я не один, що ми зараз усі зустрінемось, візьмемося за руки і підемо далі. Напевно, кожна активність, яка відбувається в центрі йде саме з цією метою.
Надія: Ця частина діяльності організації насправді є величезною психологічною підтримкою, особливо в контексті нашого українського менталітету. Бо покоління наших батьків має бар'єр у запиті на психологічну допомогу, але необхідно піти поговорити про те, що сталося. Наприклад, у класі була жінка, яка у Маріуполі, місяць сиділа у підвалі під шаленими обстрілами. Вона відповідно приїхала просто абсолютно психологічно травмована, ій було дуже важко. І приходячи на ось ці класи, за чаєм і в'язанням, вона змогла виговорити все, що з нею сталося, почала ділитися своїми переживаннями у безпечному колі, з людьми, які приблизно її віку, які розуміють, про що мова та з якими вона може це прожити. Це теж свого роду психологічна підтримка. Ці класи насправді відіграють величезну роль, тому що це теж здатність сфокусуватися. Тому ті ж в'язання, насправді така собі психологічна терапія. Я вважаю, що це взагалі з того, що ми робимо, напевно, не менш важливо, якщо не важливіше, ніж навіть спеціалізована психологічна підтримка за участю спеціалістів.
Про життя та плани організації після перемоги
Надія: Ми будемо допомагати усім, кому це потрібно допоки це буде необхідно. Якщо ж говорити про основний напрямок нашої роботи після перемоги України, то це буде іі відновлення від інфраструктури, економіки до повноцінного життя. Ми вже працюємо у цьому напрямку. Особисто я є членом Rotary Club Geneva International, маю професійний досвід Сталого розвитку міст. У нашій асоціації багато професіоналів із різних фондів, тому ми можемо вирішувати питання відбудови України та залучити ресурси для цього.
Люба: Я абсолютно згодна з Надією, що питання відбудови України після війни є наш пріоритет. Але ми зараз починаємо замислюватися і про інтеграцію у ширшому розумінні цього слова. Бо інтеграція - це не лише українці самі по собі, які відвідують наші центри, але це українці, які спілкуються з іншими національностями, в тому числі з місцевими жителями. Тобто, можливо в якийсь момент виникне такий мікс з українців та інших етнічних груп, яким теж потрібна допомога. Тобто у нас у принципі два такі потенційні напрями у майбутньому асоціації.
Ви можете дізнатись більше про Асоціацію Ukraine reborn
на вебсайті https://www.ukraine-reborn.ch/
в Лінкедін https://www.linkedin.com/company/ukraine-reborn-association/
в Телеграмі https://t.me/ukraine_reborn
у Фейсбуці https://www.facebook.com/ukraine.reborn.ch
в Інстаграмі https://www.instagram.com/ukraine_reborn.ch/
Професійні профілі засновниць асоціації у Лінкдін
Надія https://www.linkedin.com/in/nadiia-o-a046854/
Любов https://www.linkedin.com/in/lubabondarenko/
