Давос наразі відомий як один з ключових центрів економічного життя світу. Там відбуваються щорічні збори Всесвітнього економічного форуму (WEF). Саме зараз, з 15 по 19 січня 2024 року проходить 54 щорічна зустріч, в якій бере участь Україна. Серед іншого, на Форумі обговорюються і безпекові питання, що пов'язані з війною Росії проти України.
Але Давос зараз — це ще й один з найвідоміших гірськолижних курортів Швейцарії та найвисокогірніше місто Європи, воно знаходиться на 1560 метрів над рівнем моря. Таке розміщення міста, в яке свого часу потрапив знаменитий письменник Конан Дойл, а ще неймовірні краєвиди та ідеальний для гірськолижного спорту рельєф, спонукали його — чоловіка, що дуже любив спорт та гострі враження — опанувати лижі та розповісти світу про невідомі досі можливості Конфедерації.
Шлях до гір
Конан разом з дружиною Луїзою переїхали до Швейцарії у 1893 році, коли у неї виявили туберкульоз. Прогнози лікарів були невтішні — жінці залишилось жити всього кілька місяців.
Однак Конан Дойл дізнався, що клімат Конфедерації сприятливий для людей з такою хворобою. Відомо, що у 1882 році в Давосі намагався перемогти сухоти відомий письменник Роберт Льюїс Стівенсон. Тож природним було рішення подружжя оселитися у цьому місті. І як виявилося згодом, вони вчинили правильно. Луїзі стало краще. І хоча вона не змогла повністю одужати, проте замість декількох місяців згасання, вона отримала шість років життя поряд з коханим чоловіком.
Лижі як відкриття
Зараз важко повірити, але в часи Конана у Швейцарії гірськолижний спорт не був популярним. Свіжий погляд талановитої людини та його беззаперечна енергійність допомогли врешті запустити процеси, що змінили уявлення швейцарців про гірськолижний потенціал своєї країни, а світ врешті дізнався, яким захопливим може бути відпочинок у Швейцарських Альпах взимку. Тож Конан Дойла можна, якоюсь мірою, вважати батьком гірськолижної індустрії Швейцарії. Це його «батьківство» не настільки очевидне, як стосовно Шерлока Холмса, але менше з тим.
Так що ж понукало письменника захопитися лижами?
Конан Дойл впродовж усього життя був активним чоловіком — він серйозно займався різними видами спорту, починаючи зі шкільних років. Крикет, хокей, плавання, футбол, бокс, а ще автогонки та більярд — захоплень було чимало.
Містер Дойл навіть брав участь у 10 матчах за команду Мерілебонского крикетного клубу, найвідомішого у світі. А ще ви маєте пам'ятати, що він “навчив” боксу і свого персонажа — Шерлока. Тож можемо сказати, що письменник посприяв популярності і цього виду спорту.
Нова країна та враження спонукали Конана шукати нові ж таки види спорту. На той момент у нього був невеликий досвід катання на гірських лижах у Норвегії. І він одразу зрозумів, що швейцарський клімат та рельєф ідеально підходить для таких занять.
Конан замовив лижі з Норвегії, і як тільки вони прибули, почав активно тренуватися. Саме тоді письменник сказав фразу, яка має стати афоризмом для усіх гірськолижників: «На будь-яку людину, що страждає від надмірної пихи, курс лиж матиме чудовий моральний вплив».
А потім розповів, що спочатку його дивували і трохи смішили ті довгі дерев'яні дошки, які прив'язували до черевиків. «Одягаєш їх і повертаєшся з посмішкою, щоб побачити, чи дивляться на тебе твої друзі». — розповідав він з чималою часткою гумору. — А потім, наступної миті, ти божевільно впиваєшся головою в сніговий берег, несамовито б’єшся обома ногами й напівпідводишся, щоб знову жорстоко вдаритися в цей сніговий берег, і твої друзі отримують більше розваг, ніж вони ніколи не думав, що ти здатний віддавати».
Варто тут сказати, що пану Дойлу таки вдалося знайти місцевих лижників — це були брати Бранджери, що на той момент займалися лижним спортом близько року. Показово, що ці швейцарські хлопці тренувалися тільки після настання темряви, щоб уникнути глузувань з боку місцевих мешканців.
Проте завзятість Конан Дойла мотивувала і їх займатися далі. Як тільки письменник зміг більш-менш впевнено стояти на лижах, всі троє рушили випробовувати себе на спусках гори Якобсхорн, заввишки 2347 метрів.
Конан Дойл зізнався потім, що це був досить складний підйом для нього. «Щоразу, коли ти думаєш, що в повній безпеці, з тобою все закінчується», — сказав він тоді своїм напарникам.
Але всі троє не збиралися здаватися і відправились до Арози, сусіднього міста, куди взимку можна було дістатися лише залізницею, а містер Дойл та брати Бранджери вирішили подолати його на лижах. Це був дуже непростий шлях, оскільки передбачав перетин перевалу висотою майже дев’ять тисяч футів, на шляху вони не раз провалювалися у снігові кучугури по пояс. Проте змогли пройти це випробування.
Конан Дойл писав написав про цей винятковий досвід для журналу The Strand: «Проте тепер ми мали задоволення, якого ніколи не зможуть дати черевики. Третину милі ми мчали пологими поворотами, спускаючись у долину без жодного руху ніг. У цій великій незайманій пустці, де снігові поля обмежували наш зір з усіх боків і не було жодних ознак життя, окрім слідів сарн і лисиць, чудово мчати так легко".
В Арозі знаменитого письменника зустрічали місцеві мешканці, а в готелі, один з братів Браджерів записав Конана як спортсмена, що дуже потішило письменника. Подейкують, що і нині не так багато сміливців відважуються долати шлях Конан Дойля.
Після цього Конан Дойл остаточно закохався в гірськолижний спорт та Швейцарію й передбачив: «Настане час, коли сотні англійців приїдуть до Швейцарії на лижний сезон». І він частково мав рацію. Частково, бо не лише англійці відвідують курорти Конфедерації, а представники багатьох інших країн. І головне, самі швейцарці прийняли лижний спорт цілком і повністю, створили багато курортів, що наразі відомі на весь світ, та приймають тисячі туристів. Це стало можливо, в тому числі й тому, що Конан Дойл побачив не лише красу та цілющі властивості клімату Швейцарії, а і її визначний гірськолижний потенціал. Талановита людина — талановита у всьому.
В Давосі є бронзова дошка, присвячена письменнику. Там написано: «На честь сера Артура Конан Дойла 1859-1930. Англійський письменник — творець Шерлока Холмса — і спортсмен, який 23 березня 1894 року перетнув Майенфельдер Фурка від Давоса до Арози на лижах, тим самим представивши світу цей новий вид спорту та привабливість швейцарських Альп взимку. Ідеальний взірець джентльмена».
